В одних країнах продукцію з ГМО вважають безпечною, в інших заборонено і її виробництво, і імпорт. Це гаряче обговорювана екологічна тема. Прихильники і противники ГМО мають вагомі аргументи.
Генна модифікація – сучасний щабель селекції
Що таке ГМО? Всесвітня організація здоров’я (WHO) пояснює, що генетично модифіковані організми (ГМО) – це рослини, тварини або мікроорганізми, у яких генетичний матеріал змінений так, як не відбувається природним еволюційним шляхом. Цю технологію називають “генна технологія”, “генна інженерія”. Вона дає змогу передавати індивідуальні гени від одного організму до іншого, при цьому види можуть бути не пов’язані між собою.
Селекціонери завжди цілеспрямовано прищеплювали найкращі якості організмам, створюючи нові сорти. Ця копітка робота потребує часу й іноді триває не один десяток років. Генна модифікація – один із видів селекційної роботи та головний інструмент сучасних селекціонерів.
Дослідники генної інженерії стверджують, що для передачі генетичного матеріалу від одного організму іншому потрібні високі технології. Вони дають змогу робити розрізи ДНК у потрібних місцях і додавати до них частини з потрібними характеристиками. З їхньою допомогою нові сорти виводять у 2-3 рази швидше, зміни роблять точнішими, що здешевлює їхнє створення.
Генна інженерія прищеплює рослинам потрібні характеристики
Із середини 1990-х індустрія ГМО стала бурхливо розвиватися. Було виведено близько тисячі нових культур, але до промислового виробництва допущено не більше 100 видів. Найпоширеніші з них: кукурудза, соєві боби, ріпак, картопля, цукровий буряк, помідори.
Нові сорти, виведені за допомогою генної модифікації (ГМ), більш захищені від хвороб, стійкі до гербіцидів. Вони більш урожайні, для їх вирощування потрібно менше хімікатів. Ці сорти швидше дозрівають і краще зберігаються. Загалом виробництво продукції ГМО має високу продуктивність і обходиться дешевше.
Нові технології допомагають домогтися кращих смакових якостей і більшої харчової цінності. Енциклопедія Britannica наводить як приклад модифікований “золотий рис”, у якому майже в 20 разів більше бета-каротину, доступного для синтезу вітаміну А в організмі. Виведено також рис, який допомагає боротися з дефіцитом заліза.
Небезпеку ГМО визнають не в усьому світі
До появи нових сортів у суспільстві поставилися з недовірою та побоюванням. У чому небезпека ГМО? Кандидат економічних наук Микита Сенькін пише, що переважно вчені побоювалися загрози руйнування природних екосистем через перехресне запилення. Існував брак інформації про вплив ГМО-культур на організм людини, тому побоювалися алергічних реакцій, пригнічення імунітету, метаболічних розладів.
Модифіковані рослини вирощують у 28 країнах. Лідерами в їхньому виробництві стали США, Бразилія, Аргентина, Китай, Індія. Britannica пише, що у США відкрито прийняті ГМО і спеціальне маркування на таких продуктах не робиться.
Деякі європейські країни відмовилися від вирощування і вживання продуктів ГМО. Серед них Австрія, Греція, Франція, Швейцарія, Польща та низка інших держав, які підписали Картахенський протокол з біобезпеки. З кінця 1990-х в ЄС ухвалено суворі закони щодо маркування продуктів ГМО, якщо їхній вміст перевищує 0,9%. При цьому споживачам надається право самим ухвалювати рішення про покупку.
Картахенський протокол ратифіковано і в Казахстані. Офіційно ГМО в країну не завозять, але на ринку багато плодоовочевої ГМ-продукції з Китаю, а посівний матеріал фермери закуповують за кордоном.
ВООЗ не виявила небезпечного впливу ГМО на людину
З появою ГМО виник міф, що вони можуть викликати несподівані генетичні зміни в організмі людей і тварин. На сайті американського управління з контролю якості харчових продуктів FDA наводять приклад, що 95% тварин їдять ГМО-культури. При цьому чужорідні ДНК їм не передаються, бо розщеплюються в травній системі і втрачають здатність кодувати білки.
Те саме відбувається в будь-якому живому організмі: чужорідні ДНК з продуктів не можуть вбудовуватися в клітини організму. Щодня люди споживають чужорідні ДНК (риба, м’ясо, овочі), але їм не загрожує перетворитися на рибу або щось інше.
Всесвітня організація здоров’я (WHO) стверджує, що в результаті досліджень не було виявлено жодного впливу на здоров’я людини внаслідок вживання ГМ-продуктів. Але необхідно оцінювати кожен конкретний вид. Підкреслюється, що такі продукти перевіряються в рази ретельніше. При цьому висновки про безпеку продукції робляться на підставі принципів, сформованих “Харчовим кодексом”.
Цей документ створений спільно WHO і FDA і являє собою збірник стандартів харчових продуктів. Нові сорти ГМО аналізуються на токсичність, алергенність, стійкість.
Маркування “Без ГМО” не означає, що продукт органічний
У світі склалося три системи вирощування сільгосппродукції: стандартна, органічна та ГМ. ГМ-культури більш витривалі, вирощуються там, де складні умови – неродюча земля, посуха. Вони дають хороші врожаї і вирішують проблему голоду.
У розвинених країнах багато прихильників органічної продукції, вирощеної без хімікатів на дуже хорошій землі, попит на неї зростає. Така продукція зазвичай на третину дорожча за звичайну. Але виробництво натуральної продукції не може бути масштабним, не вирішить проблему голоду.
Що означає “Без ГМО”? Так маркують харчові продукти, які не були генетично модифіковані, не містять у складі ГМ-компонентів або їхній вміст не перевищує 0,9%. Це не свідчить, що продукт органічного походження та має екологічні переваги. Знак застосовується товаровиробниками у формі самодекларації, не несе інформацію про сировину в кінцевому продукті. Часто його розглядають як маркетинговий хід.
ГМО розглядають як новий щабель у науці. Досвід вирощування ГМ-продукції засвідчив, що вона допомагає розв’язати проблему забезпечення населення продовольством, спрощує і покращує життя людей.
