«Так, у нас є вороги»: не тільки управління захисту конституції застерігає від наївного підходу до торговельних відносин, інвестицій та наукової співпраці з авторитарними державами, такими як Китай.
Загроза шпигунства зростає: необхідно виявляти більше обережності
Німецькі компанії та науково-дослідні інститути все ще недостатньо обережні щодо ризику шпигунства, саботажу та небезпеки руйнування ланцюжків поставок, вважає Федеральне відомство з охорони конституції.
Маючи на увазі Росію та Китай, віце-президент Федерального відомства з охорони конституції Сінан Селен попередив у четвер на зустрічі свого відомства та Альянсу за безпеку у бізнесі (ASW) у Берліні: «Авторитарні режими використовують ліберальні вільні простори для поширення свого впливу», – попереджає Селен. Назва цьогорічного заходу показує, наскільки серйозна ситуація: «Світ безладний – виклики для наших ланцюжків поставок, досліджень та критичної інфраструктури».
Класичні кампанії шпигунства та кібератак
На відміну від минулого, коли взаємозалежність розглядалася як фактор, який перешкоджає конфлікту, зараз вона все частіше використовується як зброя, каже Селен. На додаток до класичного шпигунства, методи, що використовуються цими режимами, включають напрям дослідників від імені держави, вербування німецьких учених та кампанії кібератак. Найбільше постраждали такі галузі, як аерокосмічна промисловість, біотехнології, промислова робототехніка, комунікаційні технології та машинобудування.
Як приклад можна навести молодого співробітника Аугсбурзького університету, який минулого року був засуджений за те, що найняв російську секретну службу SWR для пошуку секретної інформації про ракети Ariane. Той факт, що в результаті він відбувся умовним терміном, незважаючи на те, що кілька разів зустрічався з керівником агентів, пов’язаний з тим, що суд повірив йому, що спочатку не зрозумів, що може працювати на секретну службу.
«Так, у нас є вороги»
Крістіан Меллінг із Німецької ради з міжнародних відносин говорить, що зараз важливо не лише думати про наслідки агресивної війни Росії в Україні, а й враховувати ризики, пов’язані зі сценарієм можливого конфлікту в Азії. Також щодо безпеки своїх ланцюжків постачання німецькі компанії мають усвідомити: «Так, у нас є вороги». Це держави, які не сприймають «наш спосіб життя».
Для того, щоб краще захистити Німеччину як місце ведення бізнесу, важливо, щоб Управління захисту Конституції та компанії обмінювалися інформацією про поточні загрози всередині країни в дусі довіри, підкреслює Селен. “Мало користі від того, щоб тримати в таємниці сценарії загроз, з якими ви вже зіткнулися”, – вселяє він керівникам служб безпеки компаній. Корпорації, які мають власні відділи безпеки, загалом перебувають у кращому становищі, вважає голова правління ASW Фолькер Вагнер – у тому числі завдяки діяльності асоціацій, Управління захисту конституції та Федерального управління кримінальної поліції. Однак він бачить необхідність у діях серед малих та середніх підприємств у сільській місцевості.
Залежність від Китаю та Індії
До особливо вразливих елементів так званої критичної інфраструктури Йоханнес Абреш із відділу корпоративної безпеки Deutsche Post DHL Group відносить підводні кабелі зв’язку. За його словами, крім ризику крадіжки даних спецслужбами, велику небезпеку тут становить саботаж, оскільки пошкодження цих кабелів може призвести до величезних економічних збитків за відносно невеликих зусиль. Він також вказує на високу залежність Німеччини від Китаю та Індії щодо постачання ліків. Не лише фотоелектричні системи, а й турбіни для вітряних електростанцій значною мірою виробляються в Китаї, зазначає він.
З приводу економічної участі компаній з авторитарних держав у Європі віце-президент Управління захисту конституції Селен каже: «Коли встановлюється домінування, яке стає домінуючим на ринку, ми потрапляємо на складну територію. Інвестиції до Німеччини більш ніж бажані. Але вони не повинні призводити до того, що компанії будуть випатрати по суті.
Роздуми про вторинні ефекти
Як приклад вторинних наслідків конфлікту, експерт з безпеки Deutsche Post наводить зниження експорту зерна з України, викликане агресивною війною Росії проти України. Це може призвести до дестабілізації обстановки в державах Північної Африки, які традиційно одержують звідти значну частину пшениці, що може спровокувати подальші міграційні потоки до Європи.
В даний час європейські літаки змушені здійснювати обхідні шляхи дорогою до Азії, тому їм потрібно більше парафіну, і вони можуть взяти на борт менше вантажу. Азіатські компанії, з іншого боку, можуть продовжувати використовувати російський повітряний простір і таким чином отримають конкурентну перевагу.
