За словами Зеленського, нападом на Херсон Росія знову показала себе як «терористичну державу». У Москві високопосадовець Пекіна просуває мирний план.
Війна проти України: така ситуація
Президент України Володимир Зеленський засудив смертоносний удар російської артилерії по південному місту Херсона. У той час як на фронтах тривають запеклі бої, вища посадова особа Китаю із зовнішньої політики озвучує шанси на мирний план від свого державного та партійного лідера в Москві цього середовища.
“Ця російська атака не мала жодної військової мети”, – сказав Зеленський у вівторок у своєму вечірньому відеозверненні. “Як і тисячі подібних російських атак, які є справжнім посланням Росії усьому світу”. Щонайменше шестеро людей загинули та 12 отримали поранення внаслідок артилерійського обстрілу житлового кварталу та автобусної зупинки у Херсоні.
Зеленський: Відповідальні будуть знайдені
«Терористична держава намагається показати світові, що на терор можна очікувати, обстрілюючи ракетами вулиці, житлові будинки, школи, аптеки та лікарні, церкви, автобусні зупинки, ринки та електростанції», – сказав Зеленський. Однак він висловив упевненість у тому, що нападника буде поставлено на місце. І це буде зроблено «всім разом – українцями та світом».
Зрештою, сказав він, українська розвідка та армія знайдуть відповідальних за напади на Херсон та інші міста. «І крім того, ми доведемо, що тільки людяність, лише Статут ООН і лише право кожного народу жити вільно і безпечно від терору та шаленої агресії, подібної до російської, заслуговують на увагу».
Незадовго до цього український Генштаб повідомив про стабільну ситуацію на різних прифронтових ділянках країни. Знову сильні бої розгорнулися у Донецькій та Луганській областях на сході країни. «Ми робимо все можливе, щоб відбити там атаки противника – постійні інтенсивні атаки, які Росія не припиняє, хоч і зазнає там величезних втрат», – сказав Зеленський.
Зустріч Сергія Лаврова та Ван І
Незадовго до роковин вторгнення Росії до сусідньої України високопоставлений представник китайської зовнішньої політики Ван І зустрінеться у середу у Москві з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. На порядку денному, окрім відносин двох країн, напевно, буде конфлікт в Україні. Серед іншого Ван хоче з’ясувати позицію Росії з мирної ініціативи її лідера Сі Цзіньпіна про припинення війни в Україні. Китайський експерт із зовнішньої політики вже обмінявся думками з головою Ради національної безпеки Миколою Патрушевим у вівторок у Москві.
На ювілеї в п’ятницю (24 лютого) Сі хоче подати позиційний документ, контури якого поки що тільки відомі. Серед іншого, у ньому йдеться про «повагу суверенітету та територіальної цілісності», згідно з даними міністерства закордонних справ у Пекіні. Україна вимагає повного виведення російських військ зі своєї території, включаючи Крим, як основну умову для переговорів з Москвою.
Зеленський продовжує «дипломатичний марафон»
Наступного дня після несподіваного візиту президента США Джо Байдена до Києва Зеленський продовжив свій «дипломатичний марафон», який триває вже майже рік. У вівторок він зустрівся з прем’єр-міністром Італії Джорджією Мелоні, яка пообіцяла Україні подальшу військову, фінансову та громадянську підтримку з боку своєї країни. Серед іншого, Київ має отримати нові системи протиповітряної оборони.
Крім того, Зеленський також ухвалив делегацію Конгресу США, про що він оголосив увечері. “Це дуже важливий сигнал для нашої країни, всього регіону та світу”, – сказав він. “Вчора президент Байден був у Києві, сьогодні це представники Конгресу, а саме члени Республіканської партії”.
Що буде важливо сьогодні
Майже через рік після вторгнення Росії в Україну Генеральна Асамблея ООН збирається в середу на дебати, які можуть тривати до четверга. Наприкінці, як очікується, буде ухвалено резолюцію, яка, серед іншого, закликає Росію вивести війська та наголошує на територіальній цілісності України.
На тлі річниці російського вторгнення в Україну президент США Байден зустрічається у Варшаві з представниками кількох східноєвропейських країн НАТО другого дня свого візиту до Польщі. До групи у форматі так званої Бухарестської дев’ятки входять Польща, Румунія, Болгарія, Угорщина, Чеська Республіка, Словаччина та три балтійські країни – Естонія, Латвія та Литва, тобто держави, розташовані на східному фланзі НАТО.
.
