Конфлікт у Судані триває вже п’ятий місяць. Переворот у Нігері загрожує подальшою дестабілізацією обстановки в Сахелі. На континенті тліє безліч інших конфліктів. Чому в Африці неспокійно?
Протягом чотирьох місяців два генерали, які раніше були союзниками, борються за владу в Судані, не зважаючи на втрати. За 4 тис. км на захід, у Сахелі, триває боротьба з ісламістськими терористами. Після нещодавнього перевороту в Нігері ще одна держава переходить у руки військових. Цей конфлікт може дестабілізувати обстановку в усьому регіоні. В інших частинах тероризм і насильство теж стали майже частиною повсякденного життя. Континент, який не заспокоїться: це Африка.
Страшні новини знову і знову. Чому ж континент не заспокоюється? На другому за величиною континенті мешкає понад 1,4 млрд. людей, з них понад мільярд – на південь від Сахари. Близько 70% з них молодше 30 років. За оцінками, до 2050 року тут проживатиме чверть людства.
Для Африки це шанс підвищити продуктивність праці, стати великим ринком і залучити інвестиції. Уже сьогодні мегаполіси, що динамічно розвиваються, як-от Луанда, Кігалі, Лагос або Найробі, змушують потьмяніти кліше про континент, що страждає, навіть якщо міські ядра все ще оточені нетрями. У цих містах формується цифрова економіка, живе освічена молодь, зростає середній клас, процвітають інновації.
Які конфлікти є в Африці?
Є й інший бік. За оцінками ООН, цього року на південь від Сахари 44 млн. людей опиняться в бігах, будучи переміщеними внаслідок насильства, голоду або стихійних лих. За даними Global Peace Index 2022, п’ять із десяти найменш мирних країн світу розташовані в цьому регіоні. Тільки цього року в Африці на південь від Сахари Human Rights Watch нарахувала понад 15 конфліктів, у яких цивільне населення зазнає насильства. Ось деякі з них:
- Судан: З 15 квітня тривають запеклі бої між армією і протиборчим ополченням RSF. Крім столиці, бойові дії тривають переважно в західному регіоні Дарфур, де, за даними ООН, вчиняють військові злочини на етнічному ґрунті.
- Західний Сахель: ісламістські терористичні угруповання, які присягнули на вірність терористичному угрупованню “Ісламська держава” або терористичній мережі “Аль-Каїда”, з 2012 року захопили Малі, Нігер і Буркіна-Фасо. Після державних переворотів військові правлять у Нігері, Малі, Буркіна-Фасо, Гвінеї, а також у Чаді.
- Ефіопія: Після багаторічної громадянської війни в північному регіоні Тиграй сталася ескалація насильства між центральним урядом і етнічною групою амхара в регіоні Амхара, який межує з Тиграєм на півдні.
- Демократична Республіка Конго: На сході країни, де розташовані великі родовища міді, алмазів, кобальту, колтану і золота, повстанські угруповання здійснюють напади вже кілька десятиліть. Адже той, хто контролює цей регіон, отримує прибуток від мінеральних ресурсів.
- Мозамбік: На півночі Мозамбіку – у регіоні, де французька енергетична компанія Total бере участь у проєкті з видобутку скрапленого газу, оцінюваному в мільярди доларів, – ісламістські повстанці з 2017 року здійснюють неодноразові напади.
- Нігерія: У найбільшій економіці Африки точиться боротьба на кількох фронтах: кримінальні угруповання на північному заході, терористичне ополчення “Боко Харам” на північному сході, жорстокі бої за землю між скотарями й хліборобами в центрі, а також насильство на півдні, яке раз у раз спалахує через контроль над нафтовими родовищами.
- Сомалі: Понад десять років терористичне угруповання “Аш-Шабаб” дестабілізує обстановку в цій країні на Африканському Розі і контролює значну частину півдня країни.
Причини конфліктів складні. На думку експертів, вони включають у себе глибокі політичні та економічні невдачі, бідність і безробіття, корумпованість еліт, слабкість системи управління і залежність від експорту сировини. Вирішальним чинником у багатьох державах є також вагома роль військових у внутрішній політиці.
Спадщина колоніалізму важким тягарем лежить на плечах Африки. “У сучасному багатополярному (дис)порядку як західні держави (США і Франція), так і держави, що розвиваються (Китай, Росія і Туреччина), втручаються у справи регіону, переслідуючи різні і часто суперечливі інтереси, – пишуть аналітики Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) у ПАР. За даними IISS, навіть у колоніальну епоху великі держави, що мають інтереси в Африці, свідомо підтримували протиборчі конфліктуючі сторони, щоб поглибити внутрішні суперечності та ескалацію насильства.
Кліматична криза б’є по Африці все сильніше і сильніше
Крім того, кліматична криза чинить на Африку дедалі більший тиск. Екстремальні погодні явища, такі як посухи, повені, тропічні шторми і нашестя сарани, стали частиною повсякденного життя. Люди гинуть, змушені рятуватися втечею, втрачають усе. “Потенціал зміни клімату для загострення насильницьких конфліктів в Африці очевидний, – каже Філіп Осано, директор Африканського центру Стокгольмського інституту навколишнього середовища (SEI). Посилення боротьби за природні ресурси ще більше загострить наявну напруженість, вважає Осано.
Як можна домогтися більшого миру в Африці? Необхідно виявити повторювані причини, а не боротися із симптомами, вважає Раймонд Гілпін, аналітик аналітичного центру Africa Centre. До причин належать, наприклад, контроль над мінеральними ресурсами, неоколоніальне прагнення до влади, злочинність і тероризм, а також зовнішні порушники спокою, такі як російська наймана група “Вагнер”. Спроби врегулювати насильство за допомогою боротьби з повстанцями, економічних санкцій або швидких нових виборів часто виявляються контрпродуктивними, попереджає Гілпін: “Набагато більшого можна досягти за допомогою комплексних, довгострокових підходів”.
