Оскільки хунта в Малі хоче, щоб «блакитні каски» ООН залишили країну, Рада Безпеки ухвалює рішення вивести їх до кінця року. Це також має наслідки для бундесверу, який бере участь у місії.
Бундесвер має намір вивести війська з Малі до кінця року
Після рішення Ради Безпеки ООН про припинення миротворчої місії в Малі федеральний уповноважений у справах збройних сил Єва Хегль запевнила, що бундесвер буде виведений до кінця року. Досі німецький графік передбачав виведення солдатів до кінця травня 2024 року. Після рішення ООН щодо Мінусму, ухваленого в п’ятницю, всіх солдатів «блакитних касок» тепер мають вивести до кінця 2023 року.
“Бундесвер готовий до цього, тим більше, що передислокація готувалася кілька тижнів і вже йде”, – сказала Хегль в інтерв’ю Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND). Політик СДПН додала, що новий мандат Бундестагу для цього, швидше за все, не знадобиться, «оскільки мандат уже передбачає гнучкий підхід».
У п’ятницю Рада Безпеки ООН ухвалила рішення про завершення місії Minusma у західноафриканській країні наприкінці року після перехідного періоду у шість місяців. В даний час у місії бере участь бундесвер у складі близько 1100 солдатів. У середині червня військовий уряд Малі вимагає виведення всіх 12 000 миротворців ООН.
Місія Minusma працює з 2013 року
За словами міністра закордонних справ Анналени Бербок, завершення Minusma – це «гірка новина для людей у Малі, яким місія давала захист та надію», як написала політик «зелених» у Twitter. «Бундесвер тепер виводитиме війська у прискореному та впорядкованому порядку». Вона сказала, що вони хотіли й надалі вносити свій внесок у безпеку людей у Малі, але військовий уряд у західноафриканській країні зробив це все більш неможливим.
Хегль підкреслила, що найвищим пріоритетом є захист німецьких солдатів, міжнародних сил та цивільних службовців. Саме тому нам необхідний упорядкований і безпечний виведення військ у тісній координації і разом з нашими партнерами.
Місія ООН зі стабілізації ситуації в Малі діє з 2013 року, розпочата після того, як ісламістські терористи захопили північ країни після розпаду сусідньої Лівії та повстання кочових туарегів у 2012 році. Військова інтервенція колишньої колоніальної держави Франції лише на якийсь час відтіснила ісламістів, деякі з яких були пов’язані з терористичними угрупованнями «Ісламська держава» та «Аль-Каїда». З того часу терористичні угруповання поширюються на півночі та в центрі Малі, а також у сусідніх державах.
Представник профспілки критикує Бербок
Військові захопили владу в сахельській державі з населенням близько 23 мільйонів людей внаслідок двох переворотів у 2020 та 2021 роках і звернулися до Росії, від якої очікували більшої допомоги у боротьбі з ісламістами. Хоча військова хунта говорить лише про інструкторів, за оцінками, у країні діє до 2000 російських найманців «Вагнер». Згодом Франція припинила своє військове розгортання.
Представник Союзу з питань оборони Флоріан Хан назвав рішення ООН “справжньою ганьбою для уряду Німеччини, який знову виглядає як рушійна сила на міжнародному рівні”. «Маючи намір штучно продовжити місію, федеральний уряд надійшов не тільки наївно, а й безвідповідально до наших солдатів», – сказав політик ХСС газеті «Augsburger Allgemeine». Було передбачувано, що надійна співпраця з малийським військовим урядом більше неможлива». Хан критикував передусім міністра закордонних справ Баєрбока.
У Берліні міністерство оборони хотіло прискорити внутрішні урядові переговори щодо майбутнього курсу бундесверу до Малі. Міністерство закордонних справ, за повідомленнями, виступало проти виходу із місії ООН. Наприкінці травня Бундестаг востаннє продовжив мандат на участь, але також ухвалив рішення про мандат на вихід – з кінцевою датою наприкінці травня 2024 року.
“Феміністська зовнішня політика Бербок не витримує перевірки реальністю”, – сказав Хан. Але він також розкритикував міністра оборони Бориса Пісторіуса (СДПН): «Той факт, що Пісторіус прогнувся перед міністерством закордонних справ і, всупереч своєму здоровому глузду, не став наполягати на більш ранньому виведенні військ, зараз ставить наших солдатів у тяжке становище».
США: Вагнер проникає до африканських країн
Глава сил Вагнера, Євген Пригожин, сприяв припиненню місії ООН у Малі, вважають США. Пригожин допоміг організувати виведення миротворців для просування інтересів Вагнера, заявив директор з комунікацій Ради національної безпеки Джон Кірбі. Вагнер проникає в африканські країни з 2016 року, підриваючи їхній суверенітет, крадучи їхні ресурси та вбиваючи їх мешканців, сказав Кірбі. Незважаючи на недавні події – повстанський рух Вагнера в Росії – немає жодних ознак того, що сили в Африці сповільнюються, сказав він.
За інформацією США, перехідний уряд Малі виплатив Вагнеру 200 мільйонів доларів США з кінця 2021 року, сказав Кірбі. Але це не призвело до покращення ситуації в галузі безпеки, сказав він. Роль найманих сил у Малі була «токсичною та смертельно небезпечною», сказав Кірбі. Раптове припинення місії ООН лише посилить економічні труднощі, сприятиме ще більшій внутрішній та регіональній нестабільності та ще більше віддасть країну від мети демократичних перетворень, сказав він.
