Тазостегновий суглоб – один із найбільших у тілі людини. Він бере участь у всіх видах рухової активності людини, тому постійно піддається різним навантаженням. Будь-яке захворювання, що виникло в тазостегновому суглобі, без грамотного лікування може призвести до сильного болю і повного знерухомлення.
Одним із поширених захворювань, до яких схильний тазостегновий суглоб, є артроз. Це дистрофічно-дегенеративне захворювання, що починається з ураження хрящової тканини і далі поширюється на підхрящову кісткову тканину, суглобову капсулу, зв’язковий апарат, м’язи та підшкірну клітковину. Артроз кульшового суглоба називається коксартроз.
Що довше протікає процес, то важче його лікувати. Тому вкрай важливо вчасно звернутися по допомогу за перших ознак нездужання.
Симптоми артрозу кульшового суглоба
Тазостегновий суглоб утворений двома кістками – клубовою і стегновою. Він влаштований як шарнір, що дає йому змогу обертатися, згинатися і розгинатися, відводити і приводити стегно.
Гладке ковзання під час усіх рухів забезпечує гіаліновий хрящ, який вистилає поверхню. Хрящ отримує живлення із синовіальної рідини, оскільки у нього немає своєї кровоносної системи. Якщо під впливом якихось чинників живлення хряща порушується, то він висихає і починає розпадатися. Спочатку покривається тріщинами, потім стоншується, потім руйнується повністю. Саме цей процес відбувається і при артрозі.
Залежно від ступеня руйнування розрізняють чотири стадії артрозу. Кожну з них супроводжують свої симптоми.
1 стадія. Унаслідок тривалого стояння, тривалої ходьби, бігу, різкого руху, під час сирої погоди в паховій ділянці з’являється слабкий біль. Після відпочинку він повністю зникає. При цьому ви можете вільно рухати ногою, а хода ніяк не змінюється.
На рентгені вже можна помітити перші зміни, що вказують на артроз кульшового суглоба.
2 стадія. Больовий синдром починає проявлятися вже і в стані спокою. Він може віддавати в стегно, куприк та/або поперек. Щоб уникнути болю, ви можете почати кульгати. Особливо помітною кульгавість стає після сильного фізичного навантаження.
Відзначається деяка обмеженість рухів – особливо внутрішнє обертання стегна і його відведення. Можуть почати слабшати м’язи, що буде виражатися в підвищеній стомлюваності. Важко вставати зі стільця і сідати.
На рентгенівських знімках видно яскраво виражені ознаки коксартрозу.
3 стадія. Болі стають хронічними – вони турбують не тільки вдень, а й у нічний час. Стає важко виконувати звичні дії, навіть ходити без тростини, милиць або ходунків неможливо. Різко обмежується амплітуда рухів у суглобі, атрофуються м’язи сідниць, стегна і гомілки.
З’являється постійна кульгавість і/або припадання на ногу. Нога з хворим суглобом стає коротшою, тому для компенсації тулуб відхиляється в цей бік. Неозброєним поглядом можна побачити перекіс таза і викривлення хребта.
Зміни добре видно на рентгенівських знімках.
4 стадія. Болить уже вся нога, в якій пошкоджено суглоб. Він практично повністю зруйнований, і рух цією кінцівкою стає неможливим.
На всіх стадіях може бути присутнім хрускіт у суглобі, іноді з’являється припухлість у цій ділянці.
Залежно від клінічних проявів, коксартроз може бути малосимптомним і маніфестним. Маніфестний поділяється на швидко прогресуючий – симптоми з’являються протягом чотирьох років, і повільно прогресуючий – симптоми виникають після п’яти років хвороби.
Якщо вчасно звернутися до лікаря і почати лікування, то можна уникнути погіршення стану і подальшого протезування кульшового суглоба. За правильного лікування болі зникнуть зовсім або турбуватимуть лише зрідка, а руйнування суглоба сповільниться або зовсім припиниться.
Причини виникнення артрозу кульшового суглоба
Артроз кульшового суглоба може з’явитися самостійно – тоді його називають первинний або ідіопатичний. Причиною виникнення такого артрозу вважають природне старіння та уповільнення всіх відновлювальних процесів.
Первинний коксартроз може бути як одностороннім, так і двостороннім. Буває таке, що артроз поширюється й на інші суглоби – тоді він називається генералізований (поліостеоартроз).
Якщо ж коксартроз з’явився на тлі інших захворювань, то він вважається вторинним. Вторинний коксартроз може стати наслідком таких захворювань:
- вроджений вивих стегна;
- юнацький епіфізеоліз;
- дисплазія кульшового суглоба;
- некроз голівки стегна (хвороба Пертеса);
- асептичний некроз голівки стегна;
- перенесені травми і мікротравми кінцівки: вивихи, переломи, ушкодження зв’язково-сухожильного апарату, розриви м’язів, їхній повний відрив від кісткової основи;
- аутоімунні патології – ревматоїдний, реактивний, псоріатичний артрит, системний червоний вовчак;
- запальні процеси в кістках і суглобах – ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, інфекції суглобів, аваскулярний некроз, подагричний артрит тощо;
- порушення в ендокринній системі – гіпотиреоз, гіпопаратиреоз, цукровий діабет, ожиріння;
- гіпермобільність суглобів, їх підвищена рухливість;
- специфічні інфекції – гонорея, сифіліс, бруцельоз, уреаплазмоз, трихомоноз, туберкульоз, остеомієліт, енцефаліт.
Фактори ризику
Існують фактори ризику, які збільшують імовірність розвитку артрозу кульшового суглоба:
- підвищене навантаження на суглоб – особливо у спортсменів, а також людей, які мають зайву вагу і займаються важкою фізичною працею;
- відсутність регулярної рухової активності;
- мізерний раціон харчування;
- порушення кровотворення, метаболізму;
- гормональні зміни;
- наявний кіфоз, сколіоз, плоскостопість;
- старечий вік;
- попередні операції;
- часті переохолодження.
Також сприяє розвитку артрозу кульшового суглоба робота на шкідливому виробництві, взаємодія з токсичними речовинами, і навіть проживання в екологічно неблагополучному районі. Це відбувається через те, що через несприятливі чинники порушується живлення тканин організму, зокрема й хрящової.
Коксартроз не передається у спадок, але збільшує можливість захворіти.
Діагностика артрозу кульшового суглоба
Діагноз встановлює лікар на підставі огляду, анамнезу, клінічних ознак і результатів обстежень.
Як інструментальну діагностику використовують рентгенографію – вона дає змогу точно встановити ступінь коксартрозу. Іноді за допомогою рентгена можна виявити причину появи коксартрозу – наприклад, якщо він виник внаслідок дисплазії або хвороби Пертеса.
Щоб ретельно вивчити патологічні зміни кісткових і м’яких тканин, додатково може бути призначено КТ або МРТ.
У разі підозри на аутоімунні захворювання, що спричинили коксартроз, лікар призначить додаткові дослідження та/або консультації інших фахівців.
Рішення про необхідність проведення тих чи інших обстежень приймає травматолог-ортопед уже на першій консультації.
Лікування артрозу кульшового суглоба
Лікувати коксартроз можна терапевтичним шляхом або хірургічним. Під час вибору методу лікування артрозу кульшового суглоба лікар обов’язково враховує вік, стан здоров’я, специфічні симптоми захворювання та його стадію.
Головним завданням травматологів-ортопедів під час лікування артрозу кульшового суглоба є збереження рухової активності та позбавлення від болю.
Консервативне лікування артрозу кульшового суглоба
Зазвичай на початку розвитку коксартрозу, на його 1-2 стадії, застосовується консервативне лікування. Воно може складатися з:
- лікарської терапії – ін’єкційні блокади, нестероїдні протизапальні засоби, хондропротектори, судинорозширювальні, міорелаксанти тощо. Препарати покликані зменшити вираженість симптомів захворювання і поліпшити перебіг обмінних та інших процесів у суглобі;
- ЛФК – для зміцнення м’язів і зв’язок, які підтримують суглоб у правильному положенні;
- фізіопроцедур – УВТ, магнітотерапія, кріотерапія, світлолікування, грязелікування, парафінові аплікації, гідромасаж тощо. Вони чинять протизапальну, протинабрякову та знеболювальну дію;
- внутрішньосуглобових ін’єкцій – гіалуроновою кислотою або гормональними препаратами. Проводяться тільки медичними працівниками в умовах поліклініки.
Також усім пацієнтам рекомендується побільше ходити, займатися посильними фізичними вправами, правильно харчуватися. Якщо є надмірна вага, то лікар порекомендує дієту для її зниження.
Пам’ятайте, що лікування артрозу кульшового суглоба може бути призначене тільки лікарем. Самостійне лікування може призвести до важкого загострення і посилення болю. І найголовніше – ви втратите дорогоцінний час, за який хвороба буде тільки прогресувати.
Хірургічне лікування артрозу кульшового суглоба
Якщо консервативне лікування не допомагає або хвороба була виявлена пізно, то тоді застосовується хірургічне лікування. Показаннями для операції може слугувати яскраво виражений больовий синдром і сильні порушення рухливості.
Застосовуються такі види оперативних втручань:
- артродез – усунення рухливості та стабілізація суглоба для зменшення болю. При цьому на ногу можна спиратися, але вона не рухатиметься. Застосовується тільки тоді, коли інші види операції недоступні;
- остеотомія – штучний перелом стегнової кістки та її подальше зрощення для забезпечення правильного положення і поліпшення опорних і рухових функцій;
- ендопротезування – заміна пошкодженого суглоба на штучний. У 95% випадків заміна зруйнованого суглоба забезпечує повне відновлення функції кінцівки, тому така операція вважається золотим стандартом у лікуванні коксартрозу. При цьому ви зможете не тільки повноцінно рухатися, а й навіть займатися спортом. Середній термін служби протеза становить 15-20 років.
Як правило, будь-яка з цих операцій проводиться в плановому порядку. Перед проведенням оперативного втручання обов’язково потрібно пройти обстеження для перевірки стану здоров’я та виявлення протипоказань.
Після оперативного втручання буде необхідна реабілітація, програму якої підбирає лікар індивідуально.
Ускладнення артрозу кульшових суглобів
Усі ускладнення при коксартрозі виникають через запалення і руйнування хрящової тканини. На тлі артрозу може з’явитися бурсит, тендовагініт, защемлення нерва.
Згодом може виникнути анкілоз суглоба – зрощення, що спричиняє повну нерухомість.
Якщо суглоби сильно деформовані, то це може призвести до переломів, вивихів і підвивихів, асептичного некрозу кісток.
При цьому патологічному процесі посилюється утворення атеросклеротичних бляшок, а зниження активності призводить до ожиріння і депресії.
Саме тому вкрай важливо вчасно звертатися до лікаря для діагностування та лікування артрозу кульшового суглоба.
