«Навіть якщо висловлюються різні позиції, все одно очевидно, що Україна заслуговує бути в альянсі. Не зараз – зараз війна, але нам потрібен чіткий сигнал», – сказав Зеленський у своєму щоденному відеозверненні, що транслюється у Києві. «Більшість в альянсі явно за нас». Він додав, що саміт у столиці Литви Вільнюсі сьогодні та завтра має це підтвердити.
«Ми ще працюємо над формулюванням, тобто над конкретними словами такого підтвердження, але ми вже розуміємо, що Україна приєднається до Альянсу. Ми працюємо над тим, щоб алгоритм вступу був максимально чітким та швидким», – сказав Зеленський.
Зеленський упевнений, що де-факто Україна вже в НАТО
Він сказав, що для нього велика честь представляти країну та українців. Зеленський ще раз наголосив, що боротьба України відповідає інтересам Заходу. Безпека східного флангу НАТО залежить від України, сказав він.
“Російська диктатура” “завжди намагалася підкорити собі народи Європи”, – продовжив Зеленський. Росія «ніколи більше не перетне» східний кордон України та позиції солдатів. Президент, наголосив він, уже розглядає Україну як де-факто частину військового альянсу. «Наша зброя – це зброя альянсу. Наші цінності – це те, у що вірить союз. Наша оборона – це той самий елемент формули Європи, який робить її єдиною, вільною та мирною».
Переговори про зброю для фронту
Зеленський анонсував серію двосторонніх переговорів у Вільнюсі, зокрема з представниками країн ЄС, США та Канади. “Пріоритети очевидні: це протиповітряна оборона для наших міст, для всіх населених пунктів по всій країні, ми також працюємо над створенням повноцінного протиракетного щита”. У Вільнюсі, за його словами, також відбудуться переговори про озброєння для передової. «Звичайно, ми говоритимемо і про інші аспекти захисту життя та нашої спільної безпеки», – сказав Зеленський. “Я впевнений, що для наших солдатів з Вільнюса можуть бути хороші новини про озброєння”.
Україна захищається від агресивної війни Росії вже понад 500 днів. Москва також виправдовувала вторгнення 24 лютого 2022 року тим, що хотіла завадити сусідній країні вступити до НАТО.
Дводенний саміт НАТО розпочинається у Литві
Дводенний саміт НАТО в Литві розпочинається сьогодні з консультацій щодо подальшої підтримки України та розширення стримування та оборони проти Росії. На саміті генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг хоче надіслати чіткий сигнал президентові Росії Володимиру Путіну: Що війна проти України приречена на провал і будь-яка агресія проти держави НАТО призведе до рішучої реакції всього Альянсу.
На прохання США, зокрема, мають відбутися переговори щодо подальших відносин з Китаєм. У Вашингтоні політику Пекіна дедалі частіше розглядають як загрозу безпеці. Вчора увечері президент США Джо Байден приземлився у Вільнюсі.
Крім Байдена, канцлера Німеччини Олафа Шольца та інших глав держав та урядів 31 країни НАТО, на зустрічі у Вільнюсі очікується присутність багатьох інших гостей. У середу вони обговорять із Зеленським тіснішу співпрацю. Іншою темою, мабуть, стануть надії України на вступ до НАТО. Зеленський хотів би отримати конкретне запрошення для своєї країни, але знає, що поки що не отримає його через протидію таких країн, як Німеччина та США.
Україна вимагає від уряду Німеччини підтримки для вступу до НАТО
Незважаючи на це, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав уряд Німеччини відмовитись від блокади швидкого вступу його країни до Нато. “Я закликаю уряд Німеччини не повторювати помилок, допущених (канцлером Ангелою) Меркель у 2008 році”, – сказав дипломат вчора в інтерв’ю програмі ARD “Tagesthemen”. Більшість членів НАТО вже підтримали швидке ухвалення України.
На саміті військового альянсу у 2008 році у Бухаресті Німеччина та Франція виступили проти членства України. Тим не менш, країні було надано перспективу членства. Київ закріпив у своїй конституції мету вступу до військового альянсу у 2019 році.
Країни НАТО затвердили нові плани оборони проти Росії
Напередодні свого саміту країни НАТО погодили нові плани захисту від можливих російських атак на територію альянсу. Як стало відомо Deutsche Presse-Agentur від кількох дипломатів, ухвалення документів відбулося вчора письмово. Сьогодні рішення має бути ще раз підтверджено главами держав та урядів, а потім офіційно оголошено.
За інформацією Deutsche Presse-Agentur, в оборонних планах, обсяг яких становить понад 4 000 сторінок, докладно описано, як критично важливі місця в зоні Альянсу мають бути захищені методом стримування та оборонятися у надзвичайній ситуації. Для цього також визначено які військові можливості необхідні. На додаток до класичних сухопутних, повітряних та військово-морських сил, сюди також включені кібер- та космічні можливості.
На торішньому саміті НАТО генеральний секретар Столтенберг уже заявив, що в майбутньому 300 000 солдатів мають підтримуватись високою готовністю для можливих місій НАТО. Досі сили швидкого реагування (СБР) НАТО були основною силою для проведення швидких кризових операцій. Наразі країни-члени НАТО надають близько 40 000 солдатів для цих сил.
Що важливо сьогодні
В Україні збройні сили продовжують контрнаступ із метою звільнення окупованих Росією частин країни. Українські війська просуваються поблизу міста Бахмут, що контролюється Росією, в Донецькій області, а також на інших фронтах.
