Управління кризами у сучасній геополітичній обстановці без загальних злагоджених дій практично неможливе.
Сьогодні з цілої низки проблем при очевидній кризі майже у всіх сферах життєдіяльності, людство шукає вихід. Воно спантеличене тим, як упоратися з усіма труднощами і бажано не поодинці, а разом. Ідея не нова, але вона буквально витає у повітрі. Більшість за загальне управління кризами: на допомогу ООН.
Програма низки міжнародних організацій була б такою, якби не включала конкретику. Міжнародний контекст потребує довгострокового бачення проблем та співпраці всіх урядів. На допомогу ООН необхідні інші подібні освіти, здатні дати відповіді на кризи, які множаться одна за одною.
Пора вживати заходів, діяти у конкретних напрямках. Насамперед намагатися вирішити проблему існуючої крайньої нерівності у світових масштабах. Це основне завдання, але не єдине. Найбільш гострі проблеми скупчилися в таких областях як здоров’я, зміна клімату, ґендерна нерівність та голод.
Загальне управління кризами: боротьба за здоров’я
Глобальна криза в галузі охорони здоров’я намітилася давно. Пандемія Covid-19 зробила цей факт очевидним. Більше того зажадала взаємодії у загальних дослідженнях, обміні технологіями та практиками для боротьби зі смертельним вірусом.
При цьому стало зрозуміло, що у протистоянні глобальній кризі всієї системи охорони здоров’я йдеться про виживання людства. Саме тому питання створення вакцини стало найнагальнішим. І як показав час, крок був зроблений правильний, а головне спільно обґрунтований.
Щодо науки, то вона продовжує рятувати життя. Зупинка за країнами, де боротьба з пандемією все ще триває. І тут важливими є спільні зусилля, інакше говорити про повну перемогу над вірусом просто не доведеться.
Загальне управління кризами: боротьба проти голоду
І тут йдеться все про ту ж багатосторонність. Інакше проблема продовольчої безпеки просто не вирішиться. Ми зіштовхнулися з найгіршою в історії кризою доступу до продовольства. По-перше, це блокада експорту зерна. По-друге, бар’єри для торгівлі добривами та сільськогосподарською продукцією.
Надзвичайна ситуація зі зміною клімату та пандемією поставили нас у умови, за яких ми змушені грати за новими правилами. А саме створювати системи заборон і втручань, які мають свою мету. Вона полягає у усуненні нинішнього рівня нерівності та злиднів.
Цифри говорять самі за себе — кількість людей, які страждають на брак продовольства подвоїлася. І сьогоднішня криза може призвести до завтрашньої катастрофи. Загальне управління кризами має досягти більшої координації. А в результаті налагодити ефективну торгівлю продовольством, сільгосппродукцією та добривами.
В ідеалі треба знизити ціни не лише на електроенергію, а й на продовольство. Не може існувати миру за наявності голоду, так само як не можна боротися з голодом без підтримки всього світу.
Загальне управління кризами у боротьбі зі зміною клімату
Зміна клімату – це проблема нашого покоління, яка впливає на всі сфери нашої життєдіяльності. А саме на навколишнє середовище та здоров’я, економіку та соціальну нерівність.
Так, за даними ВООЗ, до 2030 року понад 400 млн людей на рік не зможуть працювати на відкритому повітрі через сильну спеку. Глобальне потепління вже викликає зростання респіраторних та серцево-судинних захворювань. Так само, як посуха знижує врожайність, а рясні опади створюють навантаження на постачання прісною водою.
В результаті все це веде до зростання політичної нестабільності та подорожчання продуктів харчування. До того ж, екологічний перехід на нову економіку вже показав, що без спільних дій він навряд чи буде досягнутий.
За гендерну рівність
Навряд чи подальший розвиток буде успішним без рівноправності чоловіків та жінок. За даними ООН, жіноче населення страждає від відсутності продовольства на 27% більше, ніж чоловіче. При цьому 60% материнських смертей відбувається в умовах конфліктів, переміщень та стихійних лих. Щодня ускладнення під час вагітності та пологів забирають життя 500 жінок.
У разі захист прав жінок має велике економічне значення. Так, ґендерна рівність у Євросоюзі дозволить створити до 2050 року до 10,5 млн додаткових робочих місць за рівня зайнятості майже 80 % (дані Європейського інституту ґендерної рівності). У той час як на ринку праці сьогодні беруть участь 55% працездатних жінок проти 78% чоловіків (дані Всесвітнього економічного форуму).
.
