«Ця цифра могла б бути ще вищою, якби уряди не запустили соціальні програми та пакети заходів щодо стимулювання економіки під час кризи в Короні», – заявив голова ПРООН Ахім Штайнер, найвищий представник Німеччини в ООН. Однак для бідних країн цей тягар часто виявляється непосильним.
Це має далекосяжні соціальні наслідки: «Уряд, який більше не може наймати лікарів та медсестер у лікарні, який не може забезпечити ліками сільські медичні центри, по суті підриває соціальну інфраструктуру країни, – продовжив Штайнер. За його словами, це означає скорочення обсягів медичної допомоги, зниження рівня освіти та відсутність систем соціального захисту, які б полегшили становище людей, коли вони вже не можуть прогодувати свої сім’ї.
Вже в середу Організація Об’єднаних Націй попередила, що 52 країни світу опинилися в борговій ямі, з якою вони навряд чи впоратимуться без сторонньої допомоги. 2022 року державний борг у всьому світі досягне рекордних 92 трлн. доларів (близько 82,5 трлн. євро). Це у п’ять разів більше, ніж у 2000 році, і непропорційно більша частка припадає на бідні країни. У країнах, де виплати за кредитами перевищують витрати на охорону здоров’я та освіту, мешкає близько 40% населення Землі (3,3 млрд. осіб), йдеться у доповіді.
