В остаточному читанні Сейм сьогодні, 8 червня, прийняв поправки до двох законів, які передбачають, що отримувачам статусу репатріанту та членам їх сімей видається тимчасовий дозвіл на проживання на п’ять років, а постійний дозвіл на проживання видається, якщо людина постійно проживала в Латвії протягом цих п’яти років і вивчив державну мову як мінімум на рівні А2.
Два з трьох пов’язаних законопроектів було ухвалено сьогодні. Поправки до Закону про репатріацію та Закону про імміграцію, підготовлені Міністерством внутрішніх справ та прийняті сьогодні в остаточному читанні в парламенті, також визначають перехідний період, після якого надання матеріальної допомоги репатріантам припиняється, а також перехідний період, після закінчення якого припиняється дія Закону про репатріацію .
Мета прийнятих змін — зменшити загрозу внутрішньої безпеки Латвії, обмеживши потік у Латвію осіб, в’їзд яких не відповідає основній ідеї, що міститься в преамбулі Закону про репатріацію, — сприяти поверненню на етнічну батьківщину співвітчизників, які виїхали з Латвії через загрозу геноциду, війни чи асиміляції.
Як до, так і особливо після збройного конфлікту в Україні, започаткованого Росією, відповідальні органи констатували зростання зацікавленості російських громадян на еміграції з Росії з метою переїзду на постійне проживання до Латвії.
Незважаючи на те, що були введені різні механізми, які тимчасово перешкоджають в’їзду та перебування в Латвії громадян Росії, після вторгнення Росії в Україну кількість заяв на отримання посвідки на проживання, прийнятих латвійськими дипломатичними та консульськими представництвами за кордоном та направлених до Управління у справах громадянства та міграції продовжує збільшуватися, особливо з боку громадян Росії – репатріантів.
Досі репатріанту видається постійний дозвіл на проживання на підставі першої заяви, що дає можливість особам постійно перебувати в Латвії, вільно пересуватися територією країн-учасниць Шенгенської угоди, отримувати медичні послуги та інші соціальні гарантії, без необхідності заздалегідь доводити ні те, що людина справді проживає у Латвії, ні знання державної мови.
Наразі законом передбачено, що з 1 липня 2023 року у разі позитивного рішення репатріантам видаватиметься тимчасовий дозвіл на проживання або свідоцтво про реєстрацію на п’ять років.
З 1 липня 2023 року також буде виключено положення Закону про репатріацію щодо матеріальної та соціальної допомоги репатріантам.
Встановлено, що норми закону про репатріацію про надання статусу репатріанту та члена його сім’ї втратить чинність 1 січня 2024 року. Надалі громадяни третіх країн латиського або лівського походження та члени їх сімей отримають право вимагати термінового посвідки на проживання строком на п’ять років у порядку, встановленому Законом про імміграцію.
Положення, встановлене Законом про імміграцію, не допускає такого широкого переліку категорій членів сім’ї, як Закон про репатріацію.
Необхідність у такій нормі викликана тим, що документи подаються із підробленими відмітками про громадянство та штампами про легалізацію документів. У цьому можливості виявлення цих підробок досить обмежені. За останні роки проведено 217 перевірок за підозрою у підробці документа, порушено не менше 80 кримінальних справ, анульовано чи відхилено щонайменше 200 видів на проживання.
Надалі очікується розгляд Сеймом пов’язаного із цим законопроекту “Про відміну Закону про репатріацію”, який передбачає визнання Закону про репатріацію таким, що втратив чинність з 1 липня 2028 року. Норми, відповідно до яких особи можуть запросити статус репатріанта, будуть виключені з 1 січня 2024 року, але очікується, що буде встановлено термін до 2028 року, щоб судові розгляди могли бути завершені.