Вони хочуть стати незалежнішими від Пекіна, але не ізольованими. Як ЄС хоче знизити свої економічні ризики та одночасно співпрацювати з Китаєм?
Країни ЄС хочуть віддалитися від Китаю, але не дуже
Країни ЄС хочуть відійти від Китаю, але не сильно: значно знизити свою економічну залежність від Піднебесної, але не повністю відокремитися від другої за величиною економіки світу.
Там, де це необхідно і доцільно, знижуватимуться ризики і, наприклад, зменшуватимуться вразливість у ланцюжках поставок, домовилися глави держав та урядів на саміті у Брюсселі. Однак Європейський Союз не має наміру відокремлюватися або замикатися у собі.
Причина такого позиціонування полягає в тому, що Китай все частіше розглядається як менш надійний партнер через його політичний розвиток останніми роками. Наприклад, він піддається різкій критиці за своє ставлення до прав людини та небажання вести свою політику відповідно до наративів Заходу та дистанціюватися від Росії у її війні проти України.
Водночас, ЄС усвідомлює, що Китай необхідний для вирішення проблеми зміни клімату та інших глобальних викликів. В даний час ЄС економічно залежить від Китаю, зокрема, за деякими видами сировини, батареями та фармацевтичними інгредієнтами.
У програмній заяві ЄС щодо Китаю зараз говориться, що, незважаючи на різні політичні та економічні системи, Європейський Союз і Китай мають спільний інтерес у конструктивних та стабільних відносинах. Європейський Союз продовжуватиме співпрацювати з Китаєм у вирішенні глобальних проблем.
