Вони мали відслужити шість місяців – і натомість отримати свободу. «Понад 5 000 осіб виконали свої контракти», – каже Пригожин. Він називає число тих, хто пережив війну. Але він вважає їх усіх героями: і загиблих, і тих, що вижили.
У московському Кремлі не говорять про помилування президента Володимира Путіна, необхідні для такого розміщення полонених у зоні бойових дій. Державна таємниця! Проте, укази кремлівського лідера про це частково оприлюднюються сім’ями постраждалих.
Похорон героїв для колишніх карних злочинців
Довірена особа Путіна Пригожин, навпаки, займає наступальну позицію у цьому питанні, яке небезпідставно викликає суперечки у Росії. Справді, ні наймана армія Пригожина, ні можливість боса «Вагнера» входити та виходити з російських в’язниць не були легалізовані. Але воєначальник, який зараз зосереджений на захопленні стратегічно важливого міста Бахмут у Донецькій області України, неодноразово домагався поступок для своєї приватної армії.
Тепер бійці багато в чому прирівняні до регулярних російських збройних сил. 61-річний Пригожин також домігся проведення героїчного похорону для колишніх карних злочинців, які загинули під час війни, коли муніципалітети відмовлялися надати їм таку останню честь. Іноді у громадах виникає сильний опір, особливо тому, що вбивства деяких злочинців не були забуті.
Для Пригожина, з іншого боку, дуже важливою є його модель ведення війни навіть із засудженими. Він стверджує, що досвід, здобутий на полі бою, відучить багатьох злочинців від скоєння нових злочинів.
“Вони цінують життя, вони хочуть любити свою країну, вони не хочуть повертатися до в’язниці”. За оцінками, у лавах «Вагнера» воювали близько 50 000 засуджених.
Пригожин висміює російську еліту
Тим часом Пригожин більше не вербує злочинців. Він керує вербувальними центрами країни, щоб набрати на війну бездоганних добровольців. Для нього той факт, що колишнім злочинцям не раді, багато говорить про його країну та її еліту: російські бюрократи воліли б жити в ідеальному світі. У колишніх злочинців також немає шансів стати повноцінним членом суспільства через павутину стосунків та «тодизму», широко поширеного в цих колах, вважає він.
«Система не дає їм шансу повернутися до нормального життя, – каже він про помилованих злочинців, які брали участь у війні. Щоправда, воюючи, вони віддали б свій обов’язок країні. Тим не менш, еліта розглядає таку «героїзм» як отрута.
Вони не хочуть бачити у своїх лавах засуджених злочинців. А держава хоче заради історії переконати всіх, що в Україні воювали чисті генерали – «а не прості російські хлопці, у тому числі із місць позбавлення волі, які здобули перемоги у цій війні».
Протеже Пригожина знову вбито після повернення додому
Серед частини населення вже давно розповсюджуються побоювання, що звільнені після служби на війні вчинять нові злочини. Жінки протестують проти того, що бандити, ґвалтівники та вбивці вийдуть на волю. “Тепер вони стануть військовими злочинцями”, – заявляє Феміністський антивоєнний рух. «Їх помилування – це пряма загроза безпеці та життю жінок та їхніх дітей». Військова травма підвищує ризик насильства, запобігає руху.
Пригожин також бачив, як один із його підопічних, засуджений за вбивство, після повернення до рідного регіону спочатку розбив сокирою скло автомобіля, а потім убив 85-річну жінку в сусідньому селі. Ця людина відсиділа у в’язниці лише два роки зі своїх 14 років, коли бос «Вагнера» найняв його для участі у війні минулого року.
Вагнер відповідає за своїх бійців, визнає Пригожин. “Ми їх лікуємо, забезпечуємо протезами, платимо все, що належить”.
Реабілітація у шикарному Підмосков’ї?
Єва Меркачова, яка працює у створеній Путіною Раді з прав людини, вважає, що Росії потрібна система реабілітації, тому що до «часто і без того тривожних» правопорушників тепер додаються військові травми. Військова медаль не допомагає їм влаштуватися у житті чи знайти роботу. У Росії її відсутня система підготовки злочинців до життя волі.
Пригожин, мабуть, теж бачить необхідність у діях роботи з травмованими людьми, які повернулися з війни. Наразі бізнесмен хоче віддати свою власність у популярному у багатих людей московському передмісті Барвіха під будівництво центру психологічної реабілітації для учасників війни, у тому числі колишніх в’язнів.
З цією метою він щойно звернувся до губернатора Московської області Андрія Воробйова з листом, що включає архітектурні креслення, з проханням схвалити будівництво центру «Рубка». Він не зазнає протидії з боку влади.
