На останньому цього року черговому саміті глави держав та урядів країн ЄС прояснили низку спірних моментів. Наприкінці року, відзначеного війною Росії проти України, 27 держав після деяких блокад і великих зусиль зберегли єдність.
Угоди, досягнуті вчора в Брюсселі, включають дев’ятий пакет санкцій проти Росії та угоду про ухвалення цього понеділка граничної ціни на газ у Європі. Ще одна угода викликала у канцлера Олафа Шольца (СДПН) «рідкісний момент задоволення». На відміну від звичайного, цього разу навіть не знадобилася зустріч глибокої ночі. Рішення з першого погляду:
Кінець вибухаючим цінам на бензин? Наближається рішення про граничну ціну
Протягом кількох місяців Шольц чинив опір встановленню політичного граничного рівня цін на газ, оскільки він вважає, що безпека поставок перебуває під загрозою. Тепер на саміті ЄС було вирішено, що роботу над ним буде завершено на зустрічі міністрів енергетики цього понеділка. Однак Шольц сподівається, що обмеження цін ніколи не набуде чинності. «Проте гранична ціна (…) буде настільки високою, що я сподіваюся, що вона ніколи не стане актуальною», – сказав Шольц після саміту.
Під тиском прихильників обмеження цін Комісія ЄС запропонувала обмежити ціну на газ, що продається на оптовій біржі TTF, на рівні 275 євро за мегават-годину за певних обставин. Зараз обговорюється нижня межа 180–220 євро.
Суперечка щодо пакету Угорщини врегульована
Після того, як Польща вчора зняла остаточні заперечення щодо ключової директиви про міжнародний мінімальний податок для великих компаній, у кулуарах саміту також було прийнято офіційне рішення щодо чотирьох рішень, уже погоджених у понеділок. Чехія, що головує в ЄС, говорила про мегасділку.
Серед них – утримання 6,3 млрд. євро з бюджету ЄС Угорщини до подальшого повідомлення через недостатні антикорупційні заходи. Також на карту поставлено велику допомогу ЄС Україні, план Угорщини щодо використання допомоги «Корона» та директива про міжнародний мінімальний податок.
Щодо мінімального податку Шольц сказав після саміту: «Тепер ми нарешті реалізуємо в Європі проект мого серця». Це є важливим кроком на шляху до глобальної податкової справедливості. Він уже виступав за цю угоду як міністр фінансів. “Тому дозвольте мені рідкісний момент задоволення”.
Санкції проти Росії, дев’ятий
Напевно, жодне питання не займало глав держав та урядів цього року так сильно, як війна Росії проти України та її наслідки. Незадовго до початку війни країни ЄС вже ухвалили рішення про перший пакет санкцій, які мали сильно вдарити по російській економіці.
Учора Комітет постійних представників держав-членів ухвалив рішення щодо дев’ятого пакету. Пакет включає каральні заходи проти російських банків та додаткові торгові обмеження – але також і коригування, що дозволяють дозволити нескладний експорт російських продуктів харчування та добрив у країни, що розвиваються.
Боснія та Герцеговина слідує за Україною як кандидат на вступ до ЄС
На саміті були добрі новини для Боснії та Герцеговини: після рішення глав держав та урядів країна стала кандидатом на вступ до ЄС. Причиною такого рішення є також побоювання, що балканська країна з населенням близько 3,3 мільйона людей може інакше орієнтуватися на Росію чи Китай.
Після саміту канцлер Шольц підкреслив, що уряд Сараєва має ще багато роботи. “Для нас очевидно, що Боснії та Герцеговині ще доведеться провести суттєві реформи до початку конкретних переговорів”, – сказав він. Зовсім недавно ЄС офіційно назвав Україну та Молдову кандидатами на вступ.
Торгова суперечка із союзником насувається – 2023 рік стане вирішальним
Як ЄС має реагувати на багатомільярдну інвестиційну програму США, яка, ймовірно, порушує правила міжнародної торгівлі? Штати мають дати відповідь на це питання наступного року. Це навряд чи буде легко. Учора президент Франції Еммануель Макрон висловився за заходи у відповідь у вигляді європейської програми підтримки – за необхідності також всупереч торговим правилам. З іншого боку, Шольц дав зрозуміти, що чекає на поступки від США і скептично ставиться до нової європейської інвестиційної програми.
На саміті було вирішено, що Комісія ЄС Урсули фон дер Ляйєн має до кінця січня розробити конкретні пропозиції щодо захисту Європи як місця для ведення бізнесу. Фон дер Ляйєн вже висловилася на користь далекосяжних заходів у відповідь на початку місяця. Вона виступає за виділення додаткових коштів на просування екологічно чистих технологій, які надаватимуться через новий «фонд суверенітету». Окрім того, голова Комісії хоче послабити правила для державних інвестицій.
Програма США передбачає мільярдні інвестиції на захист клімату та соціальні питання. На думку Комісії ЄС, це ставить компанії ЄС у невигідне становище порівняно з їхніми конкурентами із США. Крім іншого, субсидії та податкові пільги пов’язані з тим, що компанії використовують американську продукцію або виробляють її у США.
