Якими є втрати російської армії в Україні?

14

Точно оцінити втрати російської армії в Україні складно. Проте західні експерти називають цифру понад 100 тис. осіб.

 

За повідомленнями західних аналітиків та української сторони, вже наприкінці літа втрати російської армії в Україні налічували 100 тисяч поранених та вбитих. Наразі ця цифра ще більша, зазначив військовий аналітик Павло Лузін в ефірі Stratera Show на радіо «Голос Берліна» з Машею Майєрс та Дмитром Губіним.

Маша Майєрс: Чи було 100 тисяч?

Павло Лузін: Це межа. Я думаю, десь у районі 150. Не всіх їх одразу задіяли частинами. Але так чи інакше 190 тисяч було. Великі втрати, когось вивели, хтось сам звільнився. І саме до осені постало питання, що якісно це вже ніколи не заповнити кількісно. Але частково через мобілізацію можна спробувати цим поповненням зайнятися.

Маша Майєрс: А скільки вони врешті-решт набрали — 300 тисяч, за вашими оцінками? І скільки із цих 300 тисяч доїхали до війни?

Павло Лузін: Найбільший відсоток мобілізованих — контрактники, які вже були в армії. Люди закінчують контракт. Наприклад, 1 жовтня він навіть не воює, десь сидить, там, не знаю, ракетник якийсь хлопець. 1 жовтня він збирається у звільнення, оголошують мобілізацію. Все, він уже мобілізований, контракт контракт триватиме безстроково до закінчення мобілізації.

Маша Майєрс: Крім його волі?

Павло Лузін: Звісно. І ось таких більшість. Бо ж у нас ротація щорічна, вона там близько 150–160 тисяч людей. Це лише контрактників. Зрозуміло, що частина звільнилася навесні та влітку, частина загинула. Але все-таки здебільшого контракти закінчують у другій половині року. Їх, відповідно, мобілізували, вони вже нікуди не звільняються, причому не лише у збройних силах, у гвардії те саме, їх теж мобілізували.

Читайте також:  Справа Халемби займає федеральний виконавчий комітет AfD

Крім того, потрапила на війну якась частина від тих 127,5 тисячі призовників, які минулого року восени були призвані і які не уклали контракт, а це більше половини. Половина трохи більше 60-70 тисяч, вважатимемо, вона мала звільнитися. А їх, я так розумію, тишком записали все-таки в мобілізовані військкомати регіональні. Вони прямим текстом казали: ну, ми їм дамо трошки вдома відпочити, а потім знову підуть уже як мобілізовані. Поки не можу масштаби оцінити, але таке мало бути, бо військкомати в регіонах, в один голос про це говорили, що вони їх забиратимуть. Тобто ось вже їх ось у цю кількість у мобілізації явно записали. До кого могли дотягнутися, звільнившись весною-літом, тобто це вже начебто цивільні, їх теж забирають, за моїми оцінками, досі. Ось, власне, цивільних, котрі взяли, 120–130 тисяч я не бачу.

Дмитро Губін: Скажіть, а як ви оцінюєте загальну суму незворотних втрат із боку російської армії? На мою думку, Урсула Урсула фон дер Ляйєн викликала шок, заявивши, що 100 тисяч людей — це вбиті, поранені.

Павло Лузін: Там, наскільки я пам’ятаю, Урсула фон дер Ляйєн спростували її. Її ж.

Павло Лузін: Американські та британські оцінки. станом на серпень показують, що втрати становили до 100 тисяч убитими та пораненими. Але це консервативні оцінки, і, загалом, російські втрати набагато вищі повинні бути, тому що за ступенем інтенсивності бойових дій, з того, наскільки все безглуздо влаштовано і наскільки низький рівень освіти не тільки у солдатів, а й у молодшого командного складу (Сержанти, прапорщики, лейтенанти, капітани), там просто величезні втрати. Навіть якщо людина поранена і могла б вижити, вона не виживає, вона не доїжджає, її не забирають і так далі.

Читайте також:  У Перу скасували всі ковидні обмеження

Маша Майєрс: Скажіть, а як ви розумієте завдання власне мобілізації? Чи є якесь розумніше пояснення ось цій масі людей, яких зігнали на цю ділянку землі?

Павло Лузін: Коли наприкінці 30-х, у 40-ті роки японська армія наступала на Китай, війська використовували ту саму тактику. Вони набирали селянське ополчення. І виставляти їх просто на дорозі, якими йшла японська армія. І ті, погано озброєні, відстрілювалися — не відстрілювалися, але уповільнювали. Поки їх витрачають, війська відійдуть, наберуть нове поповнення та виставлять наступне загородження.

Мао Цзедун діяв так само. Просто він намагався не витрачати живої сили безпосередньо в боях з японцями. Він намагався теж набирати з селян. Це погано, навчене, погано обмундироване та напівголодне ополчення. Він намагався розширити зону впливу комуністів.

Тут приблизно те саме. Заповнити танки, артилерію, ракети не вийде, а людей принаймні донабрати, виставити на блокпости, пустити на передову — можна. Нехай вони там вмирають, гинуть, але принаймні українці сповільняться і витрачають більше боєприпасів, більше бронетехніки. І, відповідно, може якесь перемир’я, може Захід втомиться, попросить Київ піти на припинення вогню, і там ми виб’ємо перепочинок, як думають у Кремлі. І, відповідно, відновимося й надалі підемо воювати. Але тут яка логіка? День простояти та ніч протриматися, а далі або ішак здохне, або падишах. А там, дивишся, китайці вторгнуться на Тайвані, все про Росію забудуть.

Нагадаємо, у відеоформаті стрім Stratera Show транслюється щодня у будні з 14:00 до 16:00 на сайті нашого видання aussiedlerbote.de.

.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я