Щоб запалити ялинку у залі прибуття Центрального вокзалу Києва, потрібно докласти небагато зусиль. Але чоловіки, жінки та діти терпляче стоять у черзі, щоб покрутити педалі на енергетичному велосипеді та висвітлити дротову пишність. Раптом у залі стає світлішим – і більш різдвяним – теж. Оскільки президент Росії Володимир Путін вже кілька тижнів обстрілює енергетичну інфраструктуру України, відключення електроенергії у Києві та інших українських містах мають екстремальний характер. Без денного світла мегаполіс Київ із його мільйонами мешканців поринув у лякаючу темряву.
Люди зі смолоскипами шукають сходи у чорних тунелях, щоб уникнути падіння. На вулицях немає постійного освітлення, у найкращому разі – невеликі джерела світла, які майже не дають орієнтації. Мер Києва Віталій Кличко продовжує обіцяти працювати на повну котушку, щоб відновити інфраструктуру, зруйновану російськими терористами. Але ніхто не уникнув перебоїв із електрикою.
Реакції та думки людей
У шикарному київському універмазі «Цум» на бульварі Хрещатик продавці парфумерних та інших елітних бутіків стоять у темряві. Нечисленні покупці дістають свої мобільні телефони і включають програму-ліхтарик, щоб краще розглянути сонцезахисні окуляри або сумочки. Ескалатори стоять у безвиході. Охоронці стежать за тим, щоб у темряві нічого не вкрали – не порівняти з однойменним споживчим храмом Цум у Москві, де все ясно.
Минулого вівторка Кличку довелося визнати, що через російські атаки лише 50 відсотків потреб міста з населенням у три мільйони людей в електроенергії можуть бути задоволені. Допомога можна отримати, наприклад, на залізничному вокзалі або в інших точках міста, де люди можуть погрітися або зарядити мобільні телефони та пауербанки. Готелі та ресторани допомагають собі електрогенераторами; у багатьох місцях у холах запалені прикрашені ялинки, а стереосистемами звучать англійські різдвяні пісні. Але є побоювання, що дизельне паливо для генераторів може знову скінчитися.
«Ми не дозволимо цьому виродку у Кремлі зіпсувати нам Різдво», – каже Алла, власниця винного магазину Seawine у центрі міста. Вона розповідає, що її клієнти добре купують вино та ігристе вино до Різдва та Нового року. «Ми святкуємо Різдво 25 грудня, як і решта світу, – каже вона. Проте традиційно православні християни в Україні, як і в Росії, дотримуються старого юліанського календаря та святкують 7 січня.
«Але це старий світ, це прихильники», – каже Алла своєю рідною російською мовою. Вона підкреслює, що з російською культурою покінчено – через війну. Різдво 25 грудня – також гарний день для того, щоб зробити розрив із мілітаристською Росією конкретнішим.
Алла не самотня у цій думці. В Україні, згідно з новим опитуванням компанії Ratinggroup, 44 відсотки підтримують ідею перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня, тоді як у 2017 році цей показник становив лише 15 відсотків. Ця ідея популярна, особливо на заході України, у Києві та серед молоді. У свою чергу більшість за збереження православної дати Різдва скорочується. 55 відсотків українців хочуть святкувати традиційно лише 7 січня. У 2021 році цей показник, як і раніше, становитиме 71 відсоток.
Зміни у поведінці
«Є чітка тенденція, Україна рухає свій вектор у бік Заходу, – каже заступник директора Ratinggroup Любомир Мисів. – Це явне наслідки війни, поведінка змінюється через російську агресію. Багато хто не хоче святкувати Різдво, коли святкують росіяни, – каже він. Згідно з опитуванням, частка українців, які виступають проти 25 грудня як новорічного свята, також знизилася. Тільки трохи менше третини виступають проти – проти 58 відсотків рік тому.
Опитувальники роками вивчають поведінку свят. Однак Місіу також наголошує, що потрібна громадська дискусія за участю церков. Перехід на календар західних церков торкнеться всіх християнських свят, зрушивши їх приблизно на 14 днів уперед.
З 2017 року 25 грудня та 7 січня в Україні є неробочими святковими днями. Православна церква України, заснована у 2019 році за допомогою держави, оголосила у жовтні, що проводитиме богослужіння і 25 грудня цього року. Досі 25 грудня Різдво в Україні відзначали лише протестантські та католицькі церкви. У київській церкві Святої Катерини, наприклад, німецький пастор протестантської громади Вольфганг Хельдт-Мейєрдинг проводить служби напередодні та в день Різдва. Передбачається, що на святі також будуть христослави та пунш.
Але є й плутанина. «Ми вже навіть не знаємо, коли краще святкувати. Ідуть дискусії», – каже молода мама Юлія, яка приїжджає на вокзал у Києві на нічному поїзді о шостій ранку з польського міста Хелм. Косметолог щойно пройшла стажування в Польщі, і має повну валізу подарунків. Жінка, яка втекла з російськомовного східноукраїнського міста Донецька ще у 2014 році, пояснює, що, згідно з традицією, подарунки будуть вручені напередодні Нового року, як це заведено у більшості людей на території колишнього Радянського Союзу.
.
