Життя Ернеста Хемінгуея сповнене пригод та літературних досягнень. Це зробило його культурною іконою та вплинуло на світову літературу. Біографія письменника сповнена цікавими фактами.
Пристрасть до пригод виявилася у дитинстві
Американський письменник Ернест Міллер Хемінгуей народився 21 липня 1899 року в передмісті Чикаго Оук-Парку. Батько сімейства, лікар за фахом, і мати, яка в минулому була оперною співачкою, дотримувалися суворих правил виховання своїх шістьох дітей.
Сім’я проводила літо у котеджі біля озера, де Ернест відчував повну свободу. Він спілкувався з місцевими хлопцями, ловив рибу, полював. Хлопчик отримав у подарунок від діда мисливську рушницю, і з того часу полювання стало його головною пристрастю. Під час навчання у школі він займався боксом, легкою атлетикою, водним поло, футболом, писав нотатки до шкільної газети, репортажів про спортивні змагання.
Хемінгуей був поранений на італійському фронті
Після вступу США до Першої світової війни Ернест Хемінгуей прагнув потрапити на фронт добровольцем, але цьому завадила отримана раніше травма ока. Тоді він влаштувався водієм в американський Червоний Хрест і з літа 1918 був на італійському фронті. Незабаром, 8 липня того ж року, отримав важке уламкове поранення обох ніг. У госпіталі було вилучено 26 уламків, проведено операцію із заміни колінної чашки.
У госпіталі молода людина зустріла перше кохання — медсестру Агнесу фон Куровські. Але вона була значно старша за Ернеста і незабаром побралася з іншим чоловіком, а юнак пережив спустошення.
Письменник одружився 4 рази
Після поранення Хемінгуей відновлював здоров’я вдома. Тут він зустрів Хедлі Річардсон, і у вересні 1921 року після кількох місяців листування вони одружилися. Хто була дружина Ернеста Хемінгуея? Перша дружина Хедлі Річардсон була піаністкою. У цьому шлюбі в 1923 народився перший син письменника Джон Хедлі Ніканор (Бамбі). Але Хемінгуей ще тричі одружувався, його дружинами ставали американські журналістки:
- У 1927 році – Пауліна Пфайфер. У сім’ї народилися двоє синів – Патрік і Грегорі.
- 1937 року в Іспанії познайомився з Мартою Геллхорн, яка стала його третьою дружиною.
- У 1944 році зустрів Мері Велш, з якою одружився в березні 1946 року.
Мері Велш, на відміну перших дружин, приймала перевагу свого чоловіка. Шлюб продовжився до смерті письменника.
Перші романи принесли літературне зізнання
На початку 1920-х Хемінгуей вирушив до Парижа як кореспондент американської газети. На сайті Лондонської школи журналістики LSJ зазначається, що тут він навчився дисципліни, що стало згодом його відмінністю як письменника.
У Парижі Хемінгуей написав десятки оповідань. В 1926 вийшов роман «І сходить сонце» про безцільне життя емігрантів тих років, яких називали втраченим поколінням.
Що краще почитати у Хемінгуея? Небувалий успіх автору приніс роман «Прощавай, зброя!», що вийшов у 1929 році. Енциклопедія Britannica оцінює його як основну роботу Хемінгуея, роман великої сили, в якому поєднується історія кохання та історія війни.
На початку 1930-х до Ернеста Хемінгуея прийшла слава. Ще один роман, «Смерть після полудня» (1932) став бестселером, затвердив за автором статус американського письменника номер один.
Брав участь у сафарі та громадянській війні в Іспанії
1933 року Хемінгуей здійснив давню мрію: він вирушив на сафарі до Східної Африки. У районі озера Танганьїка було розбито табір, звідки він із провідником вирушав на полювання. Сафарі була вдалою, але пригода закінчилася у шпиталі, де Хемінгуея врятували від важкої амебної дизентерії. Враження про сафарі лягли основою книги «Зелені пагорби Африки» (1935).
У роки громадянської війни в Іспанії між республіканцями та фашистським режимом Франко Хемінгуей організував збір коштів на підтримку республіканців. Але незабаром і сам вирушив до Іспанії висвітлювати хід воєнних дій. Був в обложеному Мадриді, виїжджав у райони боїв, де познайомився із французьким письменником Антуаном де Сент-Екзюпері. В Іспанії в 1937 Хемінгуей написав єдину п’єсу «П’ята колона».
Хемінгуей боровся з фашистами
Друга світова війна застала Хемінгуея на Кубі. Тут він організував контррозвідку проти фашистських шпигунів. На своєму катері “Пілар” стежив за німецькими підводними човнами в Карибському морі.
1944 року письменник вирушив до Лондона як воєнкор. У червні він брав участь у висадці десанту союзників у Нормандії. Пізніше взяв участь у боях за Париж, Бельгію, Ельзас. Але за міжнародною конвенцією журналістам заборонялося брати участь у боях, тож письменник опинився під слідством.
На батьківщині, США, за репортерську роботу, яка передавала точну картину бойових дій, письменника було нагороджено Бронзовою зіркою.
Письменник став лауреатом престижних премій
Наприкінці 1940-х Хемінгуей оселився на Кубі та продовжив літературну роботу. У 1952 році написав оповідання «Старий і море». Це історія літнього кубинського рибалки, який вступив у боротьбу з величезною рибою, що потрапила на гачок. Старий протистояв силам природи, покладаючись лише на власну завзятість. Доля виявилася до нього несправедливою: доки він виснажував величезного марліна, рибу обголодали акули.
За цю розповідь у 1953 році автор був нагороджений найпрестижнішою американською Пулітцерівською премією. Цей твір вплинув і на присудження Хемінгуею в 1954 Нобелівської премії в галузі літератури. На сайті The Nobel Prize оповідання «Старий і море» названо найвидатнішим твором.
Його стиль вплинув на літературу ХХ ст.
Твори Хемінгуея з початку літературної діяльності відрізнялися стислою, відсутністю художньої пишноти, точним підбором слів для вираження переживань. Портал Ernest Hemingway називає цей стиль “теорією айсберга”. У ньому стислість викладу дозволяє читачеві робити висновки про глибоке значення змісту. Такий стиль найбільше наслідували багато письменників ХХ століття.
Вже після смерті Хемінгуея короткий стиль письменника породив міф про суперечку, що він напише найсумнішу розповідь із кількох слів. Ним нібито стала фраза «Продаються дитячі черевики. Неношені». Як реальний факт ця суперечка не згадується в жодній біографії письменника. Сайт Quote Investigator, який перевіряє цитати на справжність, доводить, що Хемінгуей ніколи не публікував подібні історії. Аналогічні тексти десятки разів з’являлися початку століття як оголошення.
Хемінгуей покінчив життя самогубством
У 1960 році письменник повернувся з Куби до США, до містечка Кетчум у штаті Айдахо. На його фізичному та психічному стані позначилися численні поранення, травми, наслідки перенесених автокатастроф, цукровий діабет. Погіршилося його психічне здоров’я, письменник страждав на манію переслідування (вважав, що за ним стежить ФБР). Внаслідок лікування електрошоком Хемінгуей почав втрачати пам’ять, дуже переживав через це, вважаючи пам’ять про капітал письменника.
Як загинув Ернест Хемінгуей? Будучи у тяжкому стані, письменник застрелився рано-вранці 2 липня 1961 року. Дружина посмертно опублікувала останні великі твори «Свято, яке завжди з тобою», «Острова в океані», «Райський сад».
Ернест Хемінгуей залишається кумиром читачів у всьому світі. Його твори не втрачають популярності, їх читають та вивчають різні покоління.
