Після блискавичного удару ЗСУ під Балаклією та звільнення майже всієї Харківської області інтенсивність бойових дій помітно знизилася. Чи триває контрнаступ України і де може бути завдано нового удару.
Балаклійський прорив
6 вересня Збройні сили України несподівано перейшли в наступ у районі Балаклії в Харківській області, прорвали російську оборону і почали стрімко просуватися вперед, погрожуючи відрізати ізюмське угруповання РФ. Фронт на цьому напрямі фактично розвалився і росіяни мали поспішно відступати. 10 вересня Міноборони РФ де-факто визнало, що російські війська залишають Харківщину та йдуть до Донецької області (офіційно це називалося «перегрупуванням»). 11 вересня ЗСУ вже повністю ліквідували ізюмський виступ та вийшли до кордону з Росією, зокрема відновивши контроль над пропускним пунктом Гоптівка на півночі регіону. Армія РФ у свою чергу почала організовувати оборону на річці Оскол.
Судячи з інформації з відкритих джерел, у наступні кілька днів фронт де-факто стабілізувався – суттєвого просування ЗСУ вже не демонстрували. Оскільки публічно цілі наступу на Харківщині не оголошувалися, важко сказати точно, чи це була запланована пауза, за якою послідує новий прорив, чи Балаклійсько-Ізюмська операція в принципі завершена і новий удар буде завдано зовсім іншого напрямку.
У будь-якому разі, уповільнення темпів наступу виглядає цілком закономірно та логічно. Будь-яка наступальна операція рано чи пізно зупиняється, щоб війська мали змогу стабілізувати розтягнуті комунікації, закріпитись на нових позиціях, підтягнути резерви та відпочити. Потреба перепочинку особливо актуальна, враховуючи, що ЗСУ щойно продемонстрували безпрецедентні для цієї війни темпи наступу – деякі українські підрозділи проходили по 20-25 км за добу, а хтось за тиждень загалом просунувся на цілих 120 км.
Що зараз відбувається на фронті: Оскол, Лиман та Білогорівка
Водночас наступальні дії ЗСУ не припинилися. Ще до того, як було повністю звільнено Ізюм, українці почали атакувати російські позиції у напрямі Лимана (Луганська область), що створювало загрозу оточення ізюмського угруповання РФ з півдня. Українські військові форсували річку Сіверський Донець і, постійно атакуючи російську лінію оборони, увечері 12 вересня звільнили місто Святогірськ (20 км на північний захід від Лиману).
Наразі в районі Лимана тривають бої. Телеграм-канал «Рибар» 13 вересня характеризував ситуацію на цій ділянці фронту як «найскладнішу». Вдень 14 вересня військор-пропагандист Семен Пегов (телеграм-канал WarGonzo) повідомив, що ЗСУ розпочали штурм Лимана. «Ситуація ще не критична, але знову може наблизитися до неї», – наголосив він. Але інші джерела інформацію про штурм Лимана поки що не підтверджують.
Лиман – важливий опорний пункт російських військ на Луганщині, це місто було окуповане наприкінці травня. Колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж вважає, що ЗСУ має великі шанси його незабаром звільнити. «Лиман буде одним із перспективних напрямків. Але сьогодні це не обов’язково буде основною метою», – заявив він в ефірі «Радіо Донбас. Реалії».
Одночасно повідомляється про бої на околицях селища Білогорівка Луганської області (30 км на схід від Лиману). Перемога ЗСУ на цій ділянці, на думку російських військових блогерів, створить загрозу наступу на окуповані Сєвєродонецьк та Лисичанськ. При цьому колишній лідер збройних формувань «ДНР» Ігор Стрєлков (Гіркін) 13 вересня повідомляв, що Білогорівка вже зайнята українцями.
Водночас ЗСУ продовжують чинити тиск на російські позиції на Харківському напрямку. 14 вересня стало відомо, що українці біля Борової форсували річку Оскол, якою мала проходити нова лінія оборони росіян.
«Російські війська навряд чи будуть досить сильними, щоб перешкодити подальшому просуванню українських військ уздовж усієї річки Оскол, бо вони, здається, не отримують підкріплення, і ЗСУ, ймовірно, зможуть використати цю слабкість, щоб відновити контрнаступ через Оскол, якщо вони вирішать це зробити», – вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Поки що ISW характеризує дії українських військових на Осколі як «обмежені» та «локальні».
Російські воїнкори розглядають події біля Лимана та на Осколі як частини загального плану. «Перед тим, як піти в атаку на наші нові позиції вздовж Оскола, українці бажають відрізати це угруповання від постачання», – зазначає російський воєнкор-пропагандист Олександр Коц. Для цього, на думку Коца, ЗСУ має зайняти Лиман, вийти на Кремінну і перерізати трасу на Куп’янськ.
Війна на виснаження на Херсонщині
ЗСУ продовжують наступальну операцію на Херсонщині – згідно з ISW, одразу у трьох районах області. Саме Херсонський напрямок спочатку розглядався аналітиками як місце головного удару ЗСУ. Паралельно з Балаклійською операцією українці на півдні продовжували розширювати свій плацдарм на річці Інгулець, створюючи загрозу розтину російського угруповання.
Українське командування стверджує, що з початку контрнаступу (тобто з 29 серпня) у Херсонської області було відвойовано територію 500 кв. км та зайняті низка населених пунктів.
«Успіхи дуже переконливі. Ми тримаємо вогневий контроль над логістикою ворога на окупованій території, контролюємо транспортні артерії, де вони з неймовірною наполегливістю намагаються випробовувати нові засоби для переправи через Дніпро. Але як тільки вони завантажують новий понтон чи баржу для транспортування, наш вогневий контроль спрацьовує точно», – заявила 13 вересня керівник об’єднаного прес-центру Сил оборони оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк. За її словами, російське угруповання на лівому березі перебуває у розпачі, моральний стан військових дуже хиткий. Але про перемогу говорити зарано, наголосила Гуменюк на брифінгу 14 вересня.
Водночас можна констатувати, що відомостей про суттєве просування ЗСУ у Херсонській області протягом останнього тижня не надходило. Судячи з інформації з відкритих джерел, ситуацію на півдні тепер можна охарактеризувати як позиційні бої. Що, у свою чергу, не може бути свідченням кризи операції: раніше Belsat.eu вже розповідав, що українці на півдні, ймовірно, роблять ставки на виснаження російської армії внаслідок тривалої операції.
13 вересня аналітики ISW повідомляли, що російські військові, ймовірно, пішли із села Киселівка, яке знаходиться за 15 км від Херсона і має важливе оперативне значення для захисту цього напрямку. Але підтвердження цієї інформації з інших джерел поки що немає. Російська сторона заперечує втрату Киселівки як на офіційному, так і на неофіційному рівні.
Де буде завдано нового удару?
Аналітики та журналісти дедалі частіше кажуть, що Україна зуміла за останні кілька тижнів перехопити стратегічну ініціативу у війні. Володіння стратегічною ініціативою означає, що тепер ЗСУ може нав’язувати противнику вигідні для себе місця, час та характер бойових дій. А реагувати на виклики завжди важче, аніж їх створювати.
Стрєлков (Гіркін) називає перемогу ЗСУ у битві за ініціативу безперечною і вважає це фактично головним результатом подій останніх тижнів. 12 вересня він висловив думку, що новий наступ української армії розпочнеться незабаром – мабуть, уже цього тижня. Як можливі напрямки удару він називає район між Донецьком та Горлівкою, район Вугледара (Донецька область) та район Гуляйполе-Пологи (Запоріжжя). У будь-якому випадку, додає Стрєлков (Гіркін), українська армія з ймовірністю 90% не дасть росіянам «часу на перегрупування та зміцнення слабких позицій, а також прагнутиме використати два-три тижні, що залишилися до ймовірного початку сезонного бездоріжжя». Також він прогнозує, що головного удару ЗСУ буде завдано на Запоріжжі.
У каналах російських військових блогерів та військкорів зараз поширюється дуже багато повідомлень про можливий новий наступ ЗСУ. Найчастіше як потенційне місце українського удару називається Вугледар – російські джерела багато пишуть про концентрацію на цьому напрямі українських сил. Військор-пропагандист Коц стверджує, що українці навіть почали знімати свої мінні поля у цьому районі. Все це може бути свідченням реальної підготовки до прориву (про можливий наступ на Харківському напрямку російські воїнкори теж попереджали заздалегідь), так і хитрістю українських військових, щоб відвернути увагу російського командування.
Засновник дослідницької групи Conflict Intelligence Team Руслан Левієв зазначає, що поки що об’єктивних відомостей про підготовку удару під Вугледаром немає. Але й продовження настання ЗСУ на Харківському напрямку через річку Оскол експерт також не прогнозує.
«Ми вважаємо, що українці, напевно, не перетинатимуть Оскол і йтимуть далі, бо початкових цілей вони досягли, Харківську область звільнили і це серйозний успіх», – заявив він в інтерв’ю каналу Навальний LIVE 12 вересня.
За словами Левієва, тепер українці дадуть перепочинок своїм військам, накопичуватимуть резерви і, можливо, активізують контрнаступ на інших напрямках – наприклад, на Херсонщині.
