У новітніх воєнних конфліктах дедалі більше уваги приділяється високотехнологічним засобам ураження, серед яких — гіперзвукові ракети. У Росії однією з платформ для запуску таких ракет оголошено МіГ-31К, модернізовану версію радянського винищувача-перехоплювача. Кремль активно подає цей літак як носія “непереможної” гіперзвукової ракети “Кинжал”. Та що насправді являє собою ця машина, які її бойові характеристики та як вона застосовується у війні проти України?
Що таке МіГ-31К?
МіГ-31К — це модифікована версія винищувача-перехоплювача МіГ-31, яка спеціально адаптована для транспортування і запуску гіперзвукової ракети Х-47М2 «Кинжал». Вперше цей тип літака було представлено публічно у 2018 році як частину російської “гіперзвукової тріади”.
МіГ-31К не є новим літаком — базова модель МіГ-31 розроблена ще у 1970-х роках і надійшла на озброєння у 1981 році. Проте варіант “К” (від «Кинжал») пройшов глибоку модернізацію та отримав нові завдання в російській військовій доктрині.
Основні характеристики МіГ-31К:
- Тип: винищувач-перехоплювач / носій гіперзвукової зброї.
- Швидкість: до 3000 км/год.
- Дальність польоту: близько 1500 км (без дозаправки).
- Висота польоту: до 20 000 м.
- Екіпаж: 2 особи.
- Озброєння: 1 ракета Х-47М2 «Кинжал».
- Особливості: зняті з літака основні системи перехоплення та замінені навігаційним і пусковим обладнанням для ракети.
Чому Росія створила МіГ-31К?
- Швидкість та висота. Базовий МіГ-31 може розганятися до гіперзвукових швидкостей і підніматися на велику висоту — це робить його ідеальним для запуску ракет, які потребують великого початкового імпульсу.
- Адаптація під “Кинжал”. Встановлення кріплень для ракети та оновлення авіоніки дозволило застосовувати «Кинжал» без розробки нового літака.
- Швидке оновлення старих платформ. Росія скористалась наявними запасами МіГ-31, аби дешево і швидко створити “гіперзвуковий носій”.
Де і як застосовується МіГ-31К?
- Застосування у війні проти України:
Від початку повномасштабного вторгнення ці літаки використовуються для пусків ракет «Кинжал» по території України. - Аеродроми базування:
Часто — аеродроми в Білорусі, Краснодарському краї, а також на території тимчасово окупованого Криму. - Типові цілі:
Об’єкти критичної інфраструктури, ППО, логістичні центри, підземні командні пункти.
Переваги МіГ-31К:
- Висока швидкість доставки ракети до зони пуску.
- Складність для виявлення засобами ППО.
- Мобільність у порівнянні з наземними ракетними комплексами.
- Можливість швидкого перекидання на інші аеродроми.
Недоліки та обмеження:
- Стара платформа. Літак морально застарілий, незважаючи на модернізацію.
- Високі експлуатаційні витрати. Обслуговування та ремонт МіГ-31 є дорогими й складними.
- Низька маневреність. У повітряному бою практично беззахисний — потребує супроводу.
- Одиничне озброєння. Може нести лише одну ракету «Кинжал».
Наскільки небезпечний МіГ-31К для України?
- Тактична загроза:
Через велику швидкість пуску ракети та висоту, система ППО має дуже обмежений час для реакції. - Психологічний тиск:
Використання МіГ-31К часто анонсується як “удар непереможною зброєю”, що посилює паніку серед населення. - Цінна ціль для ППО.
Українські сили вже оголошували про знищення МіГ-31К, хоча офіційні підтвердження потребують перевірки.
МіГ-31К у російській пропаганді
- Створення образу “гіперзвукового носія смерті”. Кремль активно просуває тезу, що ці літаки — частина “нової стратегічної тріади”.
- Залякування Заходу. ЗМІ РФ наголошують, що жодна система ППО не може перехопити удар з МіГ-31К.
- Переоцінка ефективності. Насправді результативність ударів «Кинжалом» із цього літака в реальних умовах — незначна, особливо після постачання Україні систем Patriot.
Висновок
МіГ-31К — це не новий прорив, а модернізована платформа, яка використовується Росією для запуску гіперзвукових ракет. Хоча його технічні параметри виглядають вражаюче, на практиці літак є вразливим, дорогим у експлуатації та не має серйозної переваги перед сучасними засобами захисту.
У руках авторитарної держави МіГ-31К перетворюється на інструмент залякування і пропаганди. Проте українська ППО довела, що навіть “непереможні” технології можуть бути знешкоджені, якщо діяти рішуче, технологічно й професійно.
