Згідно з новим дослідженням «Chatham House», 42% білорусів вважають війну в Україні, яку розв’язала Росія, безглуздою. Ще у квітні 2022 року таку думку висловлювали лише 33% наших співвітчизників. Результати чергового соціологічного опитування представив 9 вересня у Варшаві керівник білоруської ініціативи «Chatham House» Григорій Астапеня.
У рамках дослідження «Як змінилося ставлення білорусів до війни за півроку» методом онлайн-інтерв’ю було опитано 793 респонденти у Білорусі (міські жителі). Як стверджується, статистична помилка вибірки не перевищує 3,5%.
«Громадська думка тупцює на місці»
«Білоруська громадська думка трохи тупцює на місці, тобто кардинальних змін за півроку не відбулося. Але білоруси демонструють зростання бажання дистанціюватися від війни в Україні і здебільшого не підтримують дій російської армії, очікуючи від війни негативних наслідків для Білорусі та для себе особисто», – сказав Григорій Астапеня.
Так, згідно з опитуванням, кількість тих, хто вважає, що слід підтримати Росію після початку війни (без вступу до неї Білорусі) знизилося за півроку на 6% (з 28% до 22%). І тих, хто за війну, стає дедалі менше. При цьому ідея вступу Білорусі у війну на тій чи іншій стороні як була, так і залишається маргінальною.
Загалом прихильників вступу Білорусі у війну лише 7%. Григорій Астапеня наголошує на прагненні суспільства до нейтральності країни.
45% білорусів не підтримують дій Росії
На просте запитання «Чи не підтримуєте військові дії Росії в Україні?» у серпні 2022 року 45% опитаних відповіли негативно. Число незадоволених діями Росії зросла на 2% за кілька місяців. Зазначимо, що повну чи часткову підтримку висловили 30% респондентів.
Щодо очікуваних наслідків війни білоруси роблять песимістичні прогнози. У серпні 51% опитаних відповіли, що очікують негативних наслідків для Білорусі (лише 16% оптимістично налаштовані).
Цікаво, що, згідно з результатами опитування, 38% білорусів вважають, що росіяни діють на війні успішно. Проте оцінка успішності дій українських чи російських військ залежить, на думку дослідника, від того, з яких засобів масової інформації беруть інформацію опитані.
Суспільство не засудило б військових, які б відмовилися воювати
Збільшилася кількість тих, хто погоджується із твердженням, що білоруські війська не братимуть участі у війні з Україною (порівняно з квітнем – на 6 %).
- Згодних з тезою, що ця війна немає сенсу, також побільшало на 7 %, й у серпні їх було 42 %.
- При цьому 41% білорусів вважає, що Росія не застосовує в Україні зброї проти мирних громадян.
- 22% білоруських городян вважають, що їхні співвітчизники несуть відповідальність за те, що з території Білорусі ведуться військові дії проти України (з квітня їх побільшало на 6%).
Опитані також вважають, що білоруські військові у разі, якби Білорусь вирішила вступити у війну, спробували б уникнути участі у ній. У серпні 20% респондентів відповіли, що наші солдати та офіцери відмовилися б воювати і склали зброю (зниження з квітня на 2%). Цікаво, що якщо у квітні дії білоруських військових, які б склали зброю, схвалили 42% опитаних, то у серпні підтримали таке рішення 49%. Білоруське суспільство не засудило б відмовників.
Тим часом п’ята частина опитаних упевнена, що білоруські військові взяли б активну участь у війні в Україні.
«Антизахідна пропаганда в Білорусі не працює»
Незважаючи на війну, білоруси висловлюють позитивне ставлення і до України (65%), і до Росії (71%).
Це можна пояснити тим, що нас пов’язує не тільки війна, а спільний культурний багаж, кровні зв’язки. І зазначимо, що білоруси у цьому сенсі прагматичні – позитивно ставляться до обох сторін конфлікту», – наголосив Григорій Астапеня.
На підставі результатів опитування він також робить висновок, що антизахідна пропаганда у Білорусі не працює. Беаоруси не стали кардинально гірше ставитись за ці півроку до західних держав. Ставлення до Польщі, Литви, країн ЄС, навіть США досить позитивне і потихеньку покращується – незважаючи на пропаганду та санкції, які ці країни запровадили проти Білорусі.
Тим часом, щодо членства Білорусі в ОДКБ спостерігається певний розкол суспільства: 47% – за збереження членства, 53% – проти (11% із них виступають за вступ до НАТО).
У дослідженні наголошується і негативне ставлення до присутності російських військових баз на території Білорусі (43%) та можливого розміщення в країні ядерної зброї (82%).
«Війна змусила білорусів перестати вірити у симетричні дружні стосунки і з Росією та з Євросоюзом», – стверджують автори дослідження.
Цей «симетризм» руйнується за рахунок тих, хто висловлює прихильність до орієнтації на країни ЄС. У вересні 2020 року за політичний союз із Євросоюзом виступали лише 9% білорусів, у серпні 2022-го – 17%.
Чому не зменшується кількість прихильників інтеграції з Росією
Але зросла кількість прихильників інтеграції з Росією (з 27% до 37%). При цьому більшість білорусів, як і раніше, не зацікавлені в політичному чи військовому союзі з Росією. Зацікавленість – суто економічна (68%). Лише 4% вважають, що Білорусь має увійти до складу РФ.
Чому частка прихильників союзу із Росією не змінюється? Григорій Астапеня вважає, що на це впливає багато різних чинників.
«Є якісь довгострокові політичні настанови, адже люди тривалий час жили якоюсь мірою, можна сказати, в «російському світі» – російський телевізор, російське культурне життя, російська церква. І досить складно цим людям змінювати ставлення до Росії, навіть якщо вони думають, що вона щось робить», – пояснює соціолог.
Чергові чинники, на його думку, – це вплив пропаганди та економічний інтерес.
«Ми зараз торгуємо фактично лише з Росією. Все зав’язане на ній. Вважаю, що сукупність цих факторів впливає на те, що частина людей, безумовно, залишатиметься проросійською», – каже Астапеня.
Але їх не можна ототожнювати з росіянами, підкреслює соціолог.
«Важливо, що все ж таки білоруси переважно проти цієї війни. І якщо порівняти із ситуацією 2014 року – це суттєві зміни. І ці зміни показують, що попри всі політичні настанови – білоруси не росіяни, а самостійні люди, які мають власну точку зору», – підсумував Григорій Астапеня.
Соціологічне опитування «Як змінилося ставлення білорусів до війни за півроку» проводилося з 4 по 21 серпня 2022 року. Це вже четверте дослідження «Chatham House» від початку війни в Україні та 11-те з 2020 року. Презентацію дослідження було організовано «Press Club Belarus».
