У своїй урядовій заяві в Бундестазі Олаф Шольц наголосив на підтримці України з боку Німеччини.
Шольц: Україна не вступить до НАТО до закінчення війни
Федеральний канцлер Олаф Шольц (СДПН) перед початком саміту НАТО в Литві знову заявив, що Україна не вступить до НАТО до закінчення агресивної війни Росії проти України. Про це заявив і сам український уряд, сказав Шольц у своїй заяві у Бундестазі. «Тому я виступаю за те, щоби ми зосередилися у Вільнюсі на тому, що зараз має абсолютний пріоритет: а саме, на зміцненні реального бойового потенціалу України».
Саміт НАТО у Вільнюсі, Литва, в середині липня пройде під егідою того, як можна зблизити Україну з НАТО і які гарантії безпеки можна надати їй після закінчення війни. Однак офіційного запрошення до НАТО, якого так бажає Україна, швидше за все, не відбудеться.
Канцлер знову пообіцяв Україні підтримку доти, доки вона буде необхідна. Він зазначив, що обсяг громадянської та військової допомоги Німеччини наразі становить 16,8 млрд. євро. Німеччина продовжуватиме концентрувати свої поставки озброєнь на бойових броньованих машинах, системах ППО, артилерії та необхідних боєприпасах. Таким чином, Німеччина постачає саме те, чого Україна гостро потребує ходу наступного з метою звільнення своїх територій.
Шольц наполягає на якнайшвидшому вступі Швеції до НАТО
Зважаючи на опір Туреччини, Шольц наполягав на якнайшвидшому вступі Швеції до НАТО. Він «твердо переконаний, що Швеція вступить до НАТО як новий союзник поряд із Фінляндією», – сказав політик СДПН. Він закликав переобраного президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана розчистити шлях для цього – як це було спільно вирішено на саміті НАТО в Мадриді минулого року.
Після агресивної війни Росії проти України Швеція та Фінляндія подали заявку на вступ до НАТО у травні 2022 року. Фінляндія є членом НАТО з початку квітня, але Швеції все ще не вистачає схвалення Туреччини та Угорщини. Ердоган нещодавно поставив під сумнів членство Швеції до саміту НАТО і знову звинуватив Швецію у недостатньо рішучих діях проти «терористичних організацій». Швеція нещодавно посилила свої закони про тероризм, після чого Верховний суд країни схвалив першу екстрадицію прихильника РПК до Туреччини.
Шольц сказав, що на саміті НАТО в липні пролунає сильний сигнал про трансатлантичну згуртованість та рішучість відстоювати спільну безпеку. “Наша обіцянка про взаємодопомогу в НАТО залишається чинною – без жодних “якщо” і “але”, – сказав він. Водночас, за його словами, буде ухвалено низку рішень щодо коригування військового планування, наприклад, для покращення захисту підводної інфраструктури.
Канцлер захищає європейський компроміс щодо притулку
Канцлер виступив на захист європейських планів щодо процедур надання притулку на зовнішніх кордонах ЄС. «Це історична угода, тому що вона показує, що ЄС може подолати розбіжності навіть із найспірніших питань», – сказав Шольц. «Німеччина також відчує полегшення від такої нової та справедливої системи, тому що досі ми були головним пунктом призначення для переважно неконтрольованої внутрішньої міграції в Шенгенській зоні».
На початку червня держави ЄС проголосували за плани комплексної реформи. Прохання про надання притулку від мігрантів, які прибули з країн походження з рівнем визнання менше 20%, розглядатимуться на зовнішніх кордонах ЄС протягом дванадцяти тижнів. Протягом цього часу особи, які шукають захисту, повинні знаходитись у строго контрольованих центрах прийому. Тих, хто не має шансів на притулок, негайно відправлять назад.
Однак цілком можливо, що парламент ЄС все ж таки наполягатиме на внесенні змін. Шольц виступив за досягнення угоди з Європарламентом до європейських виборів наступного року.
Німеччині також довелося піти на компроміс у цьому питанні, сказав він. «Але це було правильно – на користь єдності Європи та її здатності діяти», – сказав Шольц. Колишня система не спрацювала. Під час переговорів уряд Німеччини стверджував, що сім’ї з дітьми звільнять від так званих прикордонних процедур. Однак, щоб не ставити під загрозу угоду, йому довелося визнати, що це можливо.
