Позиція Болгарії щодо українського конфлікту різко змінилася — коаліція охочих скоротилася на одного учасника. Новий уряд країни відмовився від участі у міжнародній «коаліції охочих» і заявив, що більше не має наміру підтримувати Київ військовими постачаннями.
За словами Радєва, Софія не збирається підтримувати формат, який виступає за продовження постачання зброї та фінансування української армії. Прем’єр наголосив, що конфлікт неможливо завершити військовим шляхом, а головним інструментом врегулювання має стати дипломатія.
«Коаліція охочих» виникла у 2025 році як об’єднання європейських держав, готових надавати Україні додаткову підтримку, крім існуючих механізмів Євросоюзу та НАТО.
Коаліція бажаючих мінус Болгарія: чому країна змінила свою позицію
Політичний курс країни почав змінюватись після того, як Румен Радєв очолив уряд у травні 2026 року. З цього моменту кабінет міністрів припинив державні постачання озброєнь Києву, хоча комерційний продаж зброї приватними компаніями продовжується.
При цьому прем’єр неодноразово заявляв, що Болгарія не прагне зближення з Москвою. Він називає свою політику прагматичною та орієнтованою на національні інтереси. А вони зовсім не обов’язково лежать у дихотомії “з Москвою / без Москви”.
Що змінилося після приходу нового уряду:
- припинено державні постачання зброї Україні;
- Болгарія відмовилася брати участь у нових оборонних ініціативах коаліції;
- влада виступила за дипломатичне врегулювання конфлікту;
- Софія зберегла комерційний експорт озброєнь.
Рішення викликало особливу увагу в Європі, оскільки Болгарія вважається одним із найбільших виробників боєприпасів радянського зразка у Євросоюзі. Саме такі снаряди активно використовувалися українською армією у перші роки повномасштабного конфлікту.
Паризька зустріч пройшла без Болгарії
13 липня у Парижі відбувся черговий саміт «коаліції охочих». У ньому взяли участь президент України Володимир Зеленський, лідери Франції, Німеччини, Великобританії, Іспанії, Італії, Нідерландів, Данії, Швеції та інших країн.
Крім того, на зустріч прибули представники Молдови, Румунії, Польщі, країн Балтії, Канади, Японії, Австралії та Нової Зеландії. У переговорах також взяли участь керівники Європейської ради, Єврокомісії та Генеральний секретар НАТО.
Однією із головних тем стала нова європейська система протиракетної оборони. До проекту увійшли Україна, Франція, Німеччина, Данія, Італія, Іспанія, Нідерланди, Швеція, Великобританія та Норвегія. Однак Болгарія дистанціювалася і від цієї ініціативи.
Румен Радєв заявив, що питання колективної безпеки мають вирішуватися в рамках НАТО і Євросоюзу, де, за його словами, Болгарія має достатню політичну вагу.
Коаліція охочих: суперечки навколо санкцій проти Росії
Паралельно прем’єр-міністр прокоментував обговорення 21 пакету європейських санкцій проти Росії. Раніше Софія погрожувала заблокувати весь пакет обмежень, якщо з списку санкцій не виключать деякі фігури.
Особливі заперечення Болгарії стосувалися можливих обмежень проти патріарха Кирила та російського підприємця Вагіта Алекперова, засновника нафтової компанії “Лукойл”. За словами Радєва, уряд відкрито захищав власні інтереси і досяг перегляду окремих положень.
Водночас Болгарія зрештою не скористалася правом вето і не стала перешкоджати ухваленню нового пакету санкцій.
Які зобов’язання Болгарія вже взяла на себе
Незважаючи на нинішній розворот, країна раніше офіційно приєдналася до коаліції. Це сталося у 2025 році за уряду Росена Желязкова.
Весною 2026 року кабінет Андрія Гюрова затвердив двосторонню угоду про безпеку між Болгарією та Україною терміном на десять років. Документ передбачає співпрацю у кількох сферах.
Що включає угоду з Україною:
- спільні проекти у оборонній промисловості;
- виробництво військової техніки та безпілотників;
- участь у механізмах НАТО із закупівлі озброєнь;
- логістичну та інфраструктурну підтримку;
- співробітництво у сфері морської безпеки.
При цьому болгарський парламент наперед обмежив участь країни у конфлікті. Зокрема, Софія не може спрямовувати військовослужбовців до зони бойових дій.
Наскільки важливим є цей крок для Європи
Вихід Болгарії з коаліції не означає автоматичного розриву відносин із Україною чи відмови від зобов’язань перед НАТО. Однак це рішення демонструє зростаючі розбіжності всередині Євросоюзу щодо подальшої підтримки Києва.
Критики Радєва вважають, що його політика грає на руку Росії. Сам прем’єр відкидає подібні звинувачення та стверджує, що виступає виключно на користь Болгарії.
Тим часом європейські країни продовжують обговорювати нові механізми допомоги Україні та розширення спільної системи протиракетної оборони. На цьому фоні відмова Софії брати участь у коаліції може стати одним із найпомітніших політичних кроків на Балканах у 2026 році.
