Місто, яке створило себе само. Здійснення великих амбіцій маленького міста. Мальовничий курорт, де є все.
Алушта
Алушта – втілення великих амбіцій маленького міста. Мальовничий курорт, де є все.
Всього за сто з невеликим років Алушта з маленького татарського поселення перетворилася на курортне місто, друге за популярністю на кримському узбережжі Чорного моря. Її вдале розташування робить доступними багато відомих пам’яток Криму, а дрібногалькові та піщані пляжі привабливі для відпочинку з дітьми. Клімат в Алушті м’якший ніж у Ялті, тут немає холодного вітру та спекотної спеки. Гірські масиви Кастель, Чамни-Бурун, Бабуган, Чатирдаг та Демерджі не лише закривають місто від пронизливих вітрів, а й привабливі для піших прогулянок.
У численних санаторіях та здравницях Алушти лікують захворювання серцево-судинної та нервової систем. Адже чудове гірське повітря, морська вода та цілющі джерела здатні творити дива. Місцевість здавна славиться своїми традиціями виноробства, а вина, виготовлені з алуштинського винограду, стали окремою пам’яткою та гордістю місцевих жителів.
Красою місцевої природи було зачаровано багато відомих людей, серед них Василь Жуковський, Володимир Короленко, Олександр Купрін. Польський поет Адам Міцкевич присвятив Алушті два сонети: “Алушта вдень” та “Алушта вночі”. Іван Айвазовський написав картину “Алушта”, на якій зобразив повернення у поштовому возі імператриці Марії Олександрівни після прогулянки містом.
Адміністративно – територіальний поділ Алушти
Сучасна Алушта, разом із прилеглими до неї селищами, утворює район званий Велика Алушта, який включає Професорський куточок, Партеніт, Привітне, Лазурне, Нижню Кутузівку, Малий Маяк, Семидвір’я та інші прилеглі селища. В Алушті немає адміністративного поділу. Самі городяни виділяють до окремого району набережну. Тут розташовано багато кафе, ресторанів, готелів, морська пристань, є розваги для дітей та дорослих.
Визначні пам’ятки
Алушта – курортне місто. Як і на самому початку своєї курортної історії вона робить ставку на визначні пам’ятки в околицях. Хоча, звичайно, у місті теж є свої історичні, культурні та архітектурні пам’ятки, цікаві для туриста. Кримський заповідник – що варто відвідати.
Населення
Число жителів Алушти наблизилося до тридцяти тисяч. У курортний сезон ця кількість зростає в 10 – 15 разів. Національний склад Алушти ніколи не був постійним. Значні зміни відбулися протягом останніх двохсот років. Якщо в середині 19 століття в селі Алушта мешкало 700 татар, то до кінця століття населення збільшилося до 1200 чоловік. До корінних жителів додалися росіяни багаті власники приморських дач. Коли Алушта отримала статус міста, населення почало зростати ще більше і на початку XX століття тут проживало вже 5 000 осіб. Майже половина з них були татари, четверту частину складали росіяни, з’явилися у місті та представники інших національностей – українці, євреї, греки, німці. Після масової депортації татар у травні 1944 року в Алушті їх не залишилося. Лише десятиліття вони поступово повертаються в Алушту.
Нині у місті проживають близько 60% росіян та 15% українців. Національні меншини репрезентують кримські татари (менше 3%), євреї, білоруси, греки, вірмени, грузини, азербайджанці, молдавани, поляки, німці.
Коротка історія
З давніх-давен у цих місцях селилися люди. Археологічні знахідки свідчать, що навіть у період палеоліту (від 30 тис. до 100 тис. років тому) ці землі були заселеними. І в той час, і в пізніші періоди, люди займалися в цих місцях полюванням, збиранням та землеробством.
Старовинні легенди розповідають про таври, які промишляли в цих водах піратством. Доказом тому стало виявлене (як у казці “Алі-Баба та 40 розбійників”) на околицях сучасної Алушти, гірське святилище зі справжніми скарбами: монетами, статуетками грецьких божеств та предметами стародавнього мистецтва. В алуштинській долині були ще знайдені два святилища і два печерні некрополі, що свідчать про античні поселення в цій місцевості.
Всього за двісті метрів від Чорного моря, на високому пагорбі, амбітний візантійський імператор Юстиніан I у VI ст. збудував фортецю Алустон. Її призначення полягало у захисті поселень від набігів кочівників, охороні корабельної пристані та здійснення контролю над прибережними водами. Майже тисячу років фортеця Алустон залишалася надійним оплотом своїм мешканцям.
Залишки однієї з найдавніших на півострові споруд все ще нагадують про колишню велич. У ході археологічних досліджень було знайдено цікаві експонати, що дозволяють судити не лише про архітектуру будівлі, а й про культуру, спосіб життя та діяльність місцевих жителів. Наприклад, було виявлено місця поселень, мешканці яких займалися гончарством, виготовляли амфори для вина.
До IX століття Алустон переходить до хозарів, але їхня могутність похитнулася після походу київського князя Святослава. На початку XI століття жителі пішли із фортеці у високогір’я через постійну загрозу їхньому життю.
Відродження Алустона відбувається у XII столітті, тепер це велике торгове місто. Але в XIII столітті сюди приходять монголи несучи з собою руйнування. У XIV столітті Алустон у кримського хана викупили генуезці. Будується нова оборонна стіна, місто перетворюється на торгову факторію.
Припинили назавжди розквіт Алустона турки, коли наприкінці XV столітті місто ними було спалено вщент, а на його місці залишилося лише невелике село Алушта.
У період російсько-турецької війни саме сюди висадилися турецькі війська, згодом розбиті трохи на північ від Алушти.
Наприкінці XIX століття Алушта є невеликим татарським селом з населенням 700 осіб. Незважаючи на значний туристичний інтерес до острова, рідкісний турист приїжджає до Алушти. Дається взнаки повна відсутність інфраструктури. “Тут можна знайти окріп, але чай потрібно мати свій”, – так писав путівник Алуштою тих часів. Не було тут ні власної пристані, ні катерка, туристи двічі на тиждень за хорошої погоди переправлялися на берег у гребному човні.
Ситуація змінюється лише наприкінці століття, коли з’являється транспортне сполучення. “Благоустрій базар” (так називали Алушту в путівнику по Криму 19 століття) розділяє Алушту на дві частини – “російську” і “татарську”. Остання була забудована скромними татарськими хатинами на кривих вуличках. Російська ж частина Алушти складалася з дач з садами та виноградниками, деякі з яких здавались у найм. Тим не менш, у той час, за словами очевидців, Алушта безнадійно відставала від інших курортів.
Головною пам’яткою тут були руїни фортеці Алустон, що загубилися серед татарських хатин.
Подія, яка привернула увагу до Алушти, сталася в 1894 році. Тут, на дачі генерала Голубова, відбулася зустріч цесаревича Миколи Олександровича (майбутнього імператора Миколи II), з його майбутньою дружиною Олександрою Федорівною, на той час принцесою Алісою Гессенською. У 1902 р. Алушта отримала статус міста і він почав швидко розвиватися. Місцеві жителі активно почали впорядковувати своє місто, роблячи його привабливим для туристів. Професорський куточок, що виріс поблизу Алушти, під назвою Професорський куточок відразу ж здобула всеросійську популярність, що значною мірою сприяло перетворенню Алушти на справжній курорт.
Німецька окупація під час Другої світової війни, що тривала три роки, завдала значної шкоди Алушті, але місто відновилося і в післявоєнні роки розвивалося як приморський курорт.
Найкращий час для поїздки в Алушту
Найбільш комфортна температура для пляжного відпочинку в Алушті настає у липні та серпні. У цей час вдень повітря прогрівається до +30 °C, вночі настає приємна прохолода за +20 °C. Вода у морі прогрівається до +25 °C – +26 °C. Туристичний сезон в Алушті розпочинається у травні. У цей час, і до середини червня, температура морської води все ще залишається прохолодною і відпочиваючі не поспішають купатися. Курортний сезон в Алушті триває до середини жовтня. Температура води в морі може залишатися в межах комфортабельних +21 °C, а температура повітря +23 °C.
Будь-якої пори року туристи знайдуть чим зайнятися в Алушті. Протягом усього курортного сезону в Алушті проходять фестивалі, свята та карнавали. Наприклад, 31 травня тут відзначають День міста, це яскраве та барвисте свято триває кілька днів.
Корисні нотатки
У курортний сезон до Алушти приїжджають не тільки доброчесні туристи, а й кримінальні елементи. Тому особливо ретельно необхідно стежити за своїми речами та документами.
Прогулянка набережною Алушти буде приємнішою після 18-00, т.к. тим часом сонце заходить за гори. До заходу сонця ще 2 години, цього часу буде достатньо для вечірньої прогулянки.
Найкращі пляжі розташовані не в самій Алушті, а в професорському куточку. Тут вони дрібногалькові, вода в морі чиста та прозора.
Між Сімферополем та Алуштою чудове транспортне сполучення. Кожні 10 хвилин ходять маршрутні таксі та автобуси, крім того курсують тролейбуси.
Алушта хороше місто для сімейного відпочинку, тут багато розваг для дітей різного віку.
Зручне розташування Алушти дозволяє туристам, які мешкають у місті, оглянути багато кримських пам’яток без втрати часу на тривалі переїзди.
Що потрібно зробити туристу в Алушті
- Сфотографуватися на фоні білої Ротонди, що складається із шести колон. Вона є символом та візитною карткою міста.
- Годувати крокодилів у Алуштинському акваріумі. Або морських черепах та тропічних риб, якщо крокодили не викликають розчулення.
- Прогулятися набережною, насолоджуючись при цьому легким морським бризом, ароматом свіжозвареної кави, легкою курортною атмосферою і спостерігаючи за всюдисущими білими чайками.
- Побачити Чернівське каміння, попередньо ознайомившись із їхньою таємничою легендою.
- Отримати задоволення в алуштинському аквапарку “Міндальний Гай”, який вражає своїми розмірами, кількістю атракціонів та вдалим розташуванням поряд з морем.
- Завітати на екскурсію присвячену історії зйомок фільму “Кавказька бранка”. Адже легендарний фільм знімали на околицях мальовничої Алушти.
- Побувати в унікальному музеї “Вартовий імперії”, інтер’єр якого виконаний у стилі “Зоряних війн”.
Спробувати найсмачніші вина алуштинського винного заводу на екскурсійній дегустації.
