Фекальні бактерії у найбільшому берлінському озері Мюггельзеї. Водорості у Ванзеї. І ще кілька проблемних точок.
Небезпечні місця для купання у Берліні – де вони?
Через проблеми з бактеріями Державне управління охорони здоров'я та соціальних справ Берліна застерігає від купання на пляжі Мюггельзеї. В останніх вимірах там було виявлено підвищений рівень фекальних бактерій. Тому на озері рекомендувалося не купатись для гарантії здоров'я.
Dahme: Schmöckwitz, Große Krampe, Bammelecke.
Unterhavel: Grunewaldturm, Kleine Badewiese, Breitehorn, Lieper Bucht, Radfahrerwiese, Großes Fenster, Alter Hof.
Купання у міських озерах у Берліні – давня традиція. Так історично склалося, що жителі Берліна люблять купатися у межах міста. І навіть голяка. Список усіх місць для купання, включаючи звіт про поточну якість води, можна знайти тут [berlin.de].
Попередження влади Берліна не означає категоричної заборони купання. Воно має рекомендаційний характер.
Можливі діарея та алергічні реакції
Escherichia coli є індикаторними бактеріями фекального забруднення та виявляються у кишечнику людини та тварин. Якщо ці бактерії потраплять у воду для купання, вони можуть спричинити проблеми зі здоров'ям при ковтанні сильно забрудненої води.
Найбільш поширеними є діарейні захворювання.
Інші можливі захворювання включають перитоніт, ранові інфекції та апендицит.
Синьо-зелені водорості зустрічаються у стоячій воді, особливо у літні місяці, коли температура води висока. Ознаками присутності бактерій є синювато-зелена мутність води та утворення смуг. Вони виробляють токсичні речовини, які можуть спричинити проблеми зі здоров'ям при попаданні на шкіру або при ковтанні.
Можливі симптоми включають подразнення шкіри та слизових оболонок, а також алергічні реакції. А діарея та кон'юнктивіт також можуть бути викликані контактом із синьо-зеленими водоростями.
У відомстві застерігають від купання в каламутній воді та рекомендують уникати ділянок із зеленими та синьо-зеленими смугами.
А яке озеро у Берліні найчистіше?
Шлахтензія в Целендорфі частково наповнюється завдяки станції очищення поверхневих вод Белітцхоф.
Це означає, що щорічно майже три мільйони кубічних метрів води з Великого Ванзеї очищаються та скидаються у південно-західну частину Шлахтензеї з якістю, близькою до питного.