Хто такий аристократ та які риси його виділяють

8
чоловік

Аристократичність асоціюється з чимось витонченим та витонченим. Поняття прийшло зі сфери політики та міцно зміцнилося у соціальному та культурному житті. Цікаво, як виникло та розвивалося це явище.

Аристократія постала як форма правління

Що таке аристократія? Термін «аристократія» спочатку виник як визначення однієї з форм держави, потім поширився певну соціальну групу. Давньогрецькі філософи Платон та Аристотель називали аристократією форму держави, в якій влада належить знаті. Набагато пізніше цим терміном стали називати вищий привілейований правлячий клас.

У Стародавній Греції назва походить від слів “aristos” (“кращий”) і “kratia” (“влада”), що дослівно означало “влада кращих”. Найкращими вважали людей, які відповідали таким критеріям:

  • Мали почесне походження.
  • Вирізнялися військовою доблестю.
  • Володіли високим розумовим розвитком, здобули освіту.
  • Керувалися моральними законами, мали набір чеснот.
  • Мали достатній стан, щоби не переслідувати особисті інтереси.

У Стародавньому Римі до такої знаті належали патриції, нобілітет. У середньовічній Європі це були лицарі. У Стародавньому Китаї склалася особлива система освіти молодих представників знаті. Цей шар також називали аристократією.

Аристократія існувала у всіх суспільних формаціях

Із закінченням античної епохи поняття «аристократія» зникло і знову з’явилося XV столітті. На той час у Європі сформувалася феодальна знати — заможні сім’ї, які мали змогу давати дітям гарне виховання та освіту. Аристократія зберігалася за монархічних форм правління. Аристократами також ставали люди служили, які становили дворянство.

Головним для аристократії за всіх часів вважалося походження. Магістр культурологи Ілля Ілюкович називає передумовою появи «найкращих людей» давнину походження, родову спадкоємність. Так формувалася родова, спадкова аристократія.

Окрім спадкової аристократії згодом з’явилася й неспадкова. Енциклопедія Britannica зазначає, що така аристократія формувалася з різних верств населення: виборних політичних діячів, лідерів у науці, мистецтві, людей, які досягли багатства. З часом такий шар суспільства здатний перетворюватися на спадкову аристократію.

Читайте також:  Фурако: що це?

У аристократів гарне виховання та освіту

Хто такий аристократ? Це людина, яка належить до найвищого стану, знаті. Оксфордський словник Dictionary визначає аристократа як людину, яка має смаки та манери, властиві аристократії. Більш точного, загальноприйнятого офіційного визначення немає, але відомі ознаки, якими визначається аристократизм: суворе виховання, особлива поведінка і відмінна зовнішність.

У знатних сім’ях дітей виховували за певними канонами, у своїй їм прищеплювали такі риси характеру:

  • Вміння контролювати свої емоції, міміку, тримати себе у певних рамках.
  • Бути стриманими та розважливими в будь-яких ситуаціях, дотримуватися спокою, не допускати істеричних реакцій на будь-що.
  • Відноситися шанобливо до інших людей, дотримуватися меж свободи кожної людини, не допускати образ у спілкуванні.
  • Поводитися у відносинах з людьми доброзичливо.
  • У будь-якій обстановці дотримуватися почуття власної гідності.

Така поведінка досягається постійним самоконтролем. Крім того, обов’язковим у виховання вважається оволодіння етикетом, добрими манерами.

Аристократи, як правило, освічені люди, які володіють іноземними мовами, начитані, добре орієнтуються у різних видах мистецтв.

Аристократична поведінка має ряд характеристик

У поведінці аристократів панує культ стриманості та поміркованості у всьому. Ось основні особливості аристократичних манер:

  • Тихе і неспішне мовлення з переважанням літературних слів і оборотів.
  • Вміння вести розмову. При цьому аристократи прагнуть того, щоб предмети розмови були насамперед цікаві співрозмовнику.
  • Аристократи не обговорюють теми, характерні для жовтої преси. Це табу.
  • Стриманість у їжі – стандарт аристократичного способу життя. Слід не їсти, а є. Від них поширився принцип вставати з-за столу трохи голодним.
  • Обов’язкове дотримання правил етикету у всіх життєвих ситуаціях – за столом, у спілкуванні, у різних установах.

У виборі одягу теж переважає стриманість. Аристократи вибирають непомітні, але добротні та зручні предмети гардеробу без зухвалих деталей та крайнощів. Але ознакою аристократизму у одязі стала деяка недбалість, а чи не надмірна акуратність.

Читайте також:  Банани - склад та профіль вуглеводів. Як впливають рівень цукру в крові?

Зовнішність аристократів відрізняється витонченістю

Здавна склалися ставлення до аристократичної зовнішності. Її характерні риси формувалися довго. На це впливали особливості життя знаті: вони займалися інтелектуальною працею, творчістю, а не виснажливою тяжкою фізичною роботою. Що означає аристократична зовнішність? Характерними для аристократичної зовнішності було визнано риси, які описує журнал Voice:

  • Бліда, ніжна, тонка і доглянута, не зачеплена сонцем шкіра. Жінки-аристократки славилися фарфоровою шкірою, крізь яку просвічували блакитні вени, від чого пішов стійкий вислів про знать як носіїв блакитної крові.
  • Ознакою аристократичної породи був високий лоб, звужений до підборіддя овал обличчя, що вважалося ідеальною формою.
  • Аристократичним вважається тонкий прямий ніс, іноді з горбинкою.

Найчастіше у аристократів маленькі кисті рук із тонкими пальцями, невеликі ступні та тонкі щиколотки. Аристократичні риси зберігалися і простежувалися з покоління до покоління.

Аристократія постала як форма правління. Потім склалися соціальні групи, представники яких мали особливе становище у суспільстві, відрізнялися поведінкою та зовнішністю.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я