У Німеччині громадянські ради, що складаються з випадково обраних громадян, допомагають політикам приймати рішення з огляду на реальні потреби суспільства. Асоціація «Більш за демократію» створює базу даних про роботу цих порад для підвищення прозорості та ефективності їх діяльності.
Ось уже півстоліття в Німеччині багато політичних рішень ухвалюються після консультацій з цивільними радами. Як працюють цивільні поради? І який вплив вони мають життя німецького суспільства?
Отже, громадянські ради – це збори випадково обраних громадян, які дають політикам практичні рекомендації щодо майбутніх політичних рішень, виходячи з повсякденного життя та реальних проблем, що хвилюють людей.
Громадянські поради набувають все більшої ваги та значення. Це видно з простої статистики. Якщо в період з 2010 по 2019 рік у Німеччині щорічно проводилося в середньому шість цивільних рад, то в період з 2020 по 2023 їх число досягло 30. При цьому 80 відсотків зборів були організовані на муніципальному рівні.
Таким чином, муніципалітети, землі і навіть Бундестаг все частіше вдаються до допомоги громадянських рад, коли йдеться про вироблення тих чи інших важливих рішень. Загалом, як підрахували експерти, з 1972 року, з моменту появи перших цивільних рад, було проведено 298 аналогічних зборів. У них взяли участь близько 35 500 осіб.
Кого обирають у поради?
Громадянська рада складається з широкого кола громадян, які обираються за жеребом з-поміж жителів міст і селищ. Після відбору переможцям пропонується подати заявку на участь у міській раді. При цьому необхідно надати додаткову інформацію про себе, таку як освіта чи міграційне минуле.
Мета полягає у тому, щоб сформувати різноманітну представницьку групу. Кожна громадянська рада наполовину укомплектована жінками. Для того, щоб усі обрані могли взяти повноцінну участь у роботі ради, їм надається допомога у догляді за дітьми, забезпечується транспортна доступність, а також покриваються фінансові витрати.
Як працює громадянська рада?
Громадянська рада проходить у кілька етапів: спочатку визначається тема, потім запрошуються громадяни на її обговорення, після чого проводиться власне засідання. Підсумком цієї роботи стають конкретні рекомендації, які узагальнюються у цивільному висновку. Воно передається до муніципальної ради чи парламенту. Потім політики розглядають пропозиції громадянської ради та вирішують, чи будуть вони реалізовані, і якщо так, то яким чином.
Які питання обговорюють поради?
Це – різні теми. Наприклад, політика, інфраструктура, соціальне забезпечення, довкілля, будівництво. Така система дає можливість детально розглянути різні точки зору та сформулювати практичні рекомендації, що виходять за межі лобізму.
Досі на федеральному рівні існувала лише одна громадянська рада на тему «Харчування в умовах змін», скликана Бундестагом. Він завершив свою роботу у січні цього року, підготувавши цивільний висновок із дев’ятьма рекомендаціями, одна з яких пов’язана із запровадженням безкоштовного шкільного харчування.
Крім того, протягом останніх років було скликано дев’ять загальнонаціональних цивільних рад, організованих федеральними міністерствами або громадськими організаціями. Тож можна без жодного перебільшення сказати, що ідея громадянських рад себе виправдала, і вони й надалі будуть серйозно впливати на прийняття рішень.
