Зеленський та його військовий начальник Залужний бачать кілька ділянок, де вогонь ведеться особливо інтенсивно. Новини з першого погляду.
Війна в Україні: Зеленський виконає вимоги комісії ЄС
Україна, яка зазнає нападу з боку Росії, продовжує готуватися до очікуваного початку переговорів щодо вступу до Європейського Союзу. Президент України Володимир Зеленський заявив, що його країна виконає всі вимоги Єврокомісії до ухвалення рішення главами держав та урядів країн-членів ЄС, яке очікується у грудні. «Ми працюємо над тим, щоб досягти беззаперечного рішення про відкриття переговорів».
Після того, як учора в Брюсселі міністри закордонних справ країн-членів ЄС обговорили Україну, сьогодні відбудеться зустріч міністрів оборони. Вони обговорять подальшу підтримку України, яка вже майже 21 місяць протистоїть широкомасштабному російському вторгненню. У понеділок Зеленський та головнокомандувач Валерій Салушний говорили про складну ситуацію на кількох ділянках фронту на півдні та сході країни.
Зеленський: Україна виконає всі вимоги
Глава української держави обговорив учора зі своїм керівництвом подальші кроки щодо вступу до ЄС. Вкрай важливо виконати всі вимоги Комісії ЄС як необхідну умову для переговорів про вступ, сказав Зеленський.
Після того, як Україна була оголошена країною-кандидатом на вступ до ЄС у 2022 році, голова Комісії Урсула фон дер Ляйєн минулого тижня рекомендувала розпочати переговори. На її думку, країна цілком спроможна виконати сім вимог. Серед них – боротьба з корупцією.
Зеленський представив вступ до ЄС як європейський проект. «Успіх нашої країни та нашого народу – економічний, соціальний та у розвитку відносин України зі світом – може бути досягнутий лише як спільний успіх усієї Європи», – сказав він.
Авдіївка, Мар’їнка, Бахмут
У своєму відеозверненні в понеділок увечері Зеленський назвав ділянки фронту завдовжки близько 1200 км, на яких зараз тривають найінтенсивніші бої: «Авдіївка, Мар’їнка, Бахмутська ділянка, Лиманська ділянка, Куп’янськ, Запоріжжя, Херсонська область – на кожній із цих ділянок важко».
Аналогічний список головнокомандувач Залужний навів у телефонній розмові з головнокомандувачем США Чарльзом Брауном. «Авдіївка, Куп’янськ та Мар’їнка – найгарячіші ділянки. Ситуація складна, але вона контролюється», – сказав він.
Загиблі під час артилерійського обстрілу Херсона
Увечері в понеділок над кількома районами півдня України було оголошено повітряну тривогу. За повідомленням українських ВПС, російська армія запустила дві групи бойових безпілотників. Протягом дня російська артилерія обстріляла кілька сіл на півдні Херсонської області, повідомив голова області Олександр Проскудін. Троє людей загинули та 17 отримали поранення.
Північну частину Херсонської області було звільнено українською армією рік тому. Проте південну частину досі окуповано російськими військами. Лінія фронту проходить річкою Дніпро. Проте останнім часом українські війська у кількох місцях перейшли річку та утворили плацдарми.
У понеділок російські державні інформаційні агенції «Тас» та «Ріа Новини» повідомили про виведення російських військ із регіону. Проте за кілька хвилин вони скасували свої повідомлення. Міністерство оборони РФ назвало ці повідомлення провокацією.
Українська озима сівба скорочується
Через агресивну війну Росії площа озимої сівби в Україні значно скоротилася, згідно з галузевими даними. За словами Дениса Марчука, заступника голови сільськогосподарської асоціації УАК, площа озимої пшениці становить 3,8 млн га, що лише вдвічі менше, ніж до війни. Таке зниження пов’язане з тим, що через бойові дії багато орних земель стали непридатними. Крім того, за його словами, фермери не заробили достатньо коштів на купівлю насіння.
Тому навесні та влітку наступного року очікується меншого врожаю. Проте продовольче постачання України не перебуває під загрозою, вважає Марчук. Однак зерна для експорту буде меншим. Через російські кораблі та літаки основний експортний маршрут української сільськогосподарської продукції на суднах через Чорне море використовується лише в обмеженій мірі.
Що буде важливо сьогодні
За день після зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі зберуться міністри оборони країн-членів ЄС, щоб обговорити подальшу підтримку України. Однак стає очевидним, що пропозиція глави зовнішньополітичного відомства ЄС Жозепа Борреля щодо довгострокових зобов’язань щодо фінансування військової допомоги не знаходить необхідної підтримки у всіх 27 країн ЄС. Тому йдеться про пошук компромісів. Спочатку Боррель пропонував виділяти на військову допомогу п’ять мільярдів євро на рік у період із 2024 по 2027 рік. Новий проект він має намір представити у грудні.
