Штучний інтелект (ІІ) у багатьох областях давно перевершив лікарів та активно використовується не тільки для роботи з пацієнтами, але й при створенні нових ліків та навіть синтезі вірусів. Про це у розмові з RTVI розповіла Анча Баранова, професор Школи системної біології Університету Джорджа Мейсона. За її словами, фармацевтична галузь переживає справжню «золоту лихоманку» через можливості ІІ, а в медицині технології допомагають підвищувати ефективність роботи перевантажених фахівців та знижувати ймовірність помилок.
Більшість лікарів не має стільки часу, щоб приділяти повноцінну увагу кожному пацієнту, зазначила Баранова. При цьому на медиків лягає велике навантаження, що породжує професійне вигорання, додала професор. Через це для багатьох хворих медицина стає все більш «конвеєрною». У зв'язку з цим для контролю за роботою первинних лікарів активно застосовується ІІ, що дозволяє зменшувати ймовірність прорахунків у роботі медичних фахівців, пояснила співрозмовниця RTVI.
«Одна з проблем із медициною полягає в тому, що лікарі не мають права на помилку, тому що в разі чого їх дуже мучитимуть. Тому є медичні страховки і так далі, які займаються тим, що виплачують за цими позовами, і ті, хто має ресурси, перемагають у цій грі. Ви розумієте, що з людською системою маємо величезні проблеми. Зі штучним інтелектом теж матимемо величезні проблеми, просто інші», — зазначила біолог.
За словами Баранова, технології штучного інтелекту допомагають збільшувати ефективність та швидкість роботи не лише самих медиків, а й виробників фармацевтики. Зокрема, коли йдеться про синтезування нових речовин при розробці різних ліків, де одним із найбільш важливих факторів є оперативність таких розробок.
«За допомогою ІІ зараз працюють практично всі великі та середні, навіть маленькі фармацевтичні компанії. Зараз йде просто справжня золота лихоманка, бо зрозуміло — штучний інтелект допоможе знайти відразу багато різних корисних речовин, і все питання полягає в тому, хто швидше зможе ці речовини протестувати, зареєструвати та довести до ринку», — наголошує Баранова.
За словами експерта, якщо для розробки фармацевтичної продукції застосовувалася внутрішня модель компанії, вона може претендувати на права на винахід. У той же час, наприклад, за документацією компанії Anthropic, все створене з використанням її моделі Claude належить Anthropic. Однак вирішальну роль у закріпленні авторства відіграє не те, який ІІ був використаний, а хто саме запатентує фінальний продукт, зазначила експерт.
Водночас штучний інтелект здатний ефективніше працювати з великими обсягами даних та знаходити нові особливості різних речовин та їх властивостей, які раніше не були помічені людиною, додала Баранова. Однак далеко не завжди ІІ працює тільки за суворим алгоритмом.
«Штучний інтелект можна використовувати для абсолютно творчої діяльності: синтезувати щось нове на основі великих рядів уже створених речовин чи складніших сутностей, наприклад вірусів», — пояснила експерт.
Така практика вже існує. Так, фахівці зі Стенфордського університету та дослідницької організації Arc Institute у Пало-Альто (штат Каліфорнія) навчили спеціалізований штучний інтелект Evo розпізнавати структури ДНК у природі, а потім використовувати ці дані для створення абсолютно нових патогенів.
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Science, на основі запропонованих моделлю ІІ послідовностей біологи створили молекули ДНК, які впровадили у бактерії. В результаті з'явилися 16 нових життєздатних вірусів, яких раніше не було у природі. Вони схожі на природний агент Phi X-174 та безпечні для людини.
Сучасні технології активно застосовуються на благо: наприклад, для прогнозування та відповідей на епідемії та пандемії, доповнює Баранова. Але для ефективності ІІ в таких випадках все залежить не тільки від вхідних даних, їх якості та оперативності, а й від значного фактора випадковості. Так, при спалахах захворювань в Африці не можна не зважати на умови, в яких живе населення, і те, що воно постійно переміщається та виснажено, додала біолог.
«При поточному спалаху лихоманки Ебола, яка відбувається прямо зараз, було виявлено, що реально вона почалася за шість місяців до офіційного повідомлення про неї. Сталося це просто тому, що випадки Еболи списувалися на інші захворювання, зокрема малярію», — уточнила фахівець.
Незважаючи на різні переваги ІІ перед медиками, він не в змозі повністю замінити лікарів, наголосила співрозмовниця RTVI. Штучний інтелект не зможе перевершити їх «хоч би за людськими якостями», бо пацієнтові потрібна «людська увага, а не лише таблетки», зазначає експерт. Незамінні також висококваліфіковані спеціалісти, які працюють із складними діагнозами. Вони використовують технології лише як допоміжний інструмент, резюмує Баранова.
