Космополіс Берлін – нова вітчизна для багатьох іноземців. Але впливати на його життя шляхом участі у виборах вони можуть далеко не завжди. Днями, однак, іноземних мешканців спитали, як би вони проголосували.
І все-таки. Можливо, ви уявляєте собі видихаюче гарячі міазми місто, перетворене зміною клімату? Багата еліта живе під куполом з кондиціонерами, тоді як усі інші зазнають злочинності, корупції та температури вище 40 градусів?
Якщо так, то велика ймовірність, що ви почали дивитися «Місто крові» цього тижня — новий високобюджетний німецькомовний телесеріал із зоряним складом, що базується на графічному романі «Берлінуар».
Про що сюжет? Наближаються важливі вибори, і дві сестри виявляють серйознішу проблему. Вампіри проникли в організовану злочинність і таємно прагнуть політичної влади.
Як з’ясовується, кров стала найціннішою валютою міста.
Від Вавилону Берліна до Міста Крові – і сміття
За дивним збігом новий серіал вийшов одночасно із фінальним сезоном «Вавилона Берліна».
Протягом багатьох років найвідоміший німецький телесеріал пропонував глядачам озирнутися на 1920 роки. Золотий час спогади, мультикультурний рай. Або його перша репетиція, якщо вважати, що сьогодні у нас прем’єра, і усі в ній актори. Включно з іноземними мешканцями.
Тепер його можливий наступник у рейтингах запрошує нас поглянути у майбутнє, в антиутопічній реалії.
Чи може це означати, що зараз ми насолоджуємось затишшям між двома бурями?
Зрештою, незважаючи на всі передвиборні заворушення в Берліні – і в Німеччині загалом – ми поки що не боремося з активною проблемою вампірів. Натомість, як повідомляється, Найчастіше обговорювані на поквартирних обходах політики у пошуках голосів – це житло, транспорт і сміття.
Цілком вірно, замість естетів і головорізів епохи Веймарської республіки або кровососів XXI століття саме стан міських вулиць, парків і дитячих майданчиків став темою, за якою, здається, майже всі сходяться на думці.
Політичні діячі навперебій обіцяють вирішити цю проблему різними способами: від нових протоколів спостереження до залучення спеціальних слідчих з відходів та додаткових служб зі збирання великогабаритних відходів.
Іноземних жителів запитали – вони обирають свій Берлін
У Берліні проживає близько 3,9 мільйона осіб, з яких приблизно 851 тисяча — дорослі, які не можуть голосувати на виборах до земельних органів влади, оскільки не мають німецького паспорта. Це означає, що майже чверть мешканців Берліна не зможуть віддати свій голос у неділю, незважаючи на те, що їм доведеться пробиратися через таку саму кількість сміття, як і решті.
Навіть якщо ви інстинктивно вважаєте, що вибори — це справа громадян, як і багато інших, все одно здається дивною, що така велика кількість людей, які живуть, працюють та виховують сім’ї у місті, фактично позбавлені можливості висловити свою думку.
Це також порушує безліч інтригуючих питань. Чи проголосували б іноземні громадяни, якби у них була така можливість? За кого вони проголосували б? І чи могли б їхні голоси вплинути на баланс сил у місті?
Що говорять політичні партії Берліна про імміграцію та німецьке громадянство? Скільки нових громадян Німеччини можуть голосувати під час виборів у Берліні?
Слід визнати, деякі, схоже, більше зацікавлені у отриманні відповідей, ніж інші.
Ліва партія die Linke пропонує надати право голосу давнім мешканцям міста незалежно від їхнього громадянства. Цей крок є цілком логічним, якщо врахувати, що сталося, коли адміністрація на чолі із Зеленими в районі Мітте нещодавно організувала символічні вибори для негромадян міста. Рівень участі був низьким, але результати дають інтригуюче, хоч і ненаукове, уявлення про те, як деякі виключені з дослідження жителі сприймають берлінську політику. Ліва партія отримала 39 відсотків голосів негромадян, випередивши Зелених (19,5 відсотка), лівоцентристську SPD (15,9 відсотка) та консервативний CDU (8,5 відсотка).
Ви скажете, що цей результат відображає дефіцит відповідальності та слабке володіння політичним контекстом? Можливо. Але здається, Льові намацали тему, яка б’є по мізках. Квартирне питання реально злить. І починає нас псувати, згадуючи незабутнього Булгакова та його диявольську сюїту про Москву.
Що думають діти?
Цього тижня також було опубліковано результати других символічних виборів, у яких взяли участь майже 40 000 дітей та молодих людей віком до 16 років.
І тут Ліва партія також здобула явну перемогу, здобувши 32,8 відсотка голосів. Ну, тут і коментувати нема чого. Хто замолоду не починав як лівак? Це красиво, ефектно і нічого не варте.
За лівими популістами слідували Зелені з 20,9 відсотками, SPD з 11,9 відсотками та CDU з 8,3 відсотками. Партія захисту тварин отримала 7,7% голосів. Знайшлися серед дітей та шанувальники неонацистського мутанта. Альтернатива для Німеччини (AfD) – 5,8 відсотка. Голена потилиця, кастет у кишені, сеанси любові до Аліси Вайдель — примі політичного театру з махровим відтінком.
Ці опитування іноземних жителів та дітей не вплинуть на результати недільних виборів. Але обидва нагадують про те, що в Берліні когось тільки немає. Це поїзд із дуже строкатим контингентом. І з адміністрацією, що оновлюється.
