На президентських виборах, що відбулися два тижні тому, Ердоган ледь не отримав абсолютної більшості голосів. Тепер він виходить на недільний другий тур виборів як фаворит. Огляд його та його опонента Кемаля Кілікдароглу.
Чинний президент Реджеп Тайіп Ердоган
Президент Реджеп Тайіп Ердоган (69 років) є одним із найвпливовіших політиків із часів засновника країни Мустафи Кемаля Ататюрка. Його ісламсько-консервативна партія AKP прийшла до влади у 2002 році, у 2003 році Ердоган став прем’єр-міністром, а з 2014 року є президентом.
У перші роки свого правління Ердоган забезпечив значне економічне піднесення. У той же час турки борються з високою інфляцією та безробіттям. Після переходу до президентської системи в 2018 році Ердоган має більшу владу, ніж будь-коли раніше. Комісія ЄС нещодавно відзначила відкат Туреччини від демократії та посилення тиску на громадянське суспільство.
Ердоган родом із робочого району Касимпаша у Стамбулі, а його родина – з Різі на Чорному морі. Він грав у футбол у аматорській лізі. На початку 1990-х він був мером стамбульського мегаполісу.
Під час передвиборчої кампанії Ердоган намагався набрати очки за рахунок престижних проектів, наприклад, у оборонній промисловості. Туреччина буде великою і сильною лише під його керівництвом, то він її представляє. Він також криміналізує опозицію та називає її «терористами». В останні роки він частково проводить агресивну зовнішню політику. У війні на Україні він представляє себе як посередник.
Ердоган обіцяє взяти під контроль інфляцію. Під його керівництвом інфляція досягла рекордного рівня. Він також хоче швидко відновити регіон, що постраждав від землетрусу. Його підтримують ультранаціоналістична партія MHP та невеликі партії ісламізму. Ердоган контролює більшу частину засобів, що дало йому перевагу у виборчій кампанії.
Претендент – лідер опозиції Кемаль Кілічдароглу
Зміцнення демократії, боротьба з інфляцією та корупцією, посилення міграційної політики – ось за що виступає лідер опозиції Кемаль Кілічдароглу (74 роки). Спочатку він уявляв себе як антитезу Ердогану: спокійний, а не уїдливий стиль поведінки та передвиборчі ролики з простої кухні, а не інавгурація великих проектів. Однак, перед другим туром виборів він переключив свою позитивну кампанію на атаку. Він посилив свій тон, особливо щодо біженців, і прийшов до порозуміння з вкрай правою партією.
Кілічдароглу також не є новою особою для турків. Він очолює найбільшу опозиційну партію CHP вже 13 років, але досі не досягав успіху на національних виборах. Це стало однією із причин, чому його кандидатура спочатку викликала суперечки. На місцевих виборах 2019 року опозиції вдалося відвоювати в уряду важливі мегаполіси Стамбул та Анкару після двох десятиліть правління. Цей успіх Кілічдароглу може занести собі в актив завдяки розумним спілкам.
Кілічдароглу об’єднав шість партій із різних таборів, від націоналістичних, консервативних та ультрарелігійних до його власної світської лівоцентристської партії CHP. Його також підтримує прокурдська ліворадикальна партія HDP.
Кілічдароглу народився у Тунджелі на сході Туреччини. Він належить до релігійної меншини алеві. Він зробив кар’єру чиновника на державній службі. Образ безбарвного чиновника досі висить над ним. Тим часом, однак, він набув популярності.