60 років тому президент США Джон Ф. Кеннеді приїхав із візитом до Берліна. Його промова перед ратушею Шенеберга обійшла весь світ. Особливо запам’яталася одна фраза.
“Ich bin ein Berliner”: 60 років тому Кеннеді був берлінцем
Фраза, яка викликала тріумфування і увійшла в історію: «Ich bin ein Berliner» (я – берлінець). Президент США Джон Ф. Кеннеді звернувся до жителів Західного Берліна із цією знаменитою фразою під час свого візиту до розділеного міста 26 червня 60 років тому. Для його аудиторії ця мова стала важливим сигналом солідарності лише через два роки після зведення стіни. Ентузіазм був величезний, навіть коли Кеннеді проїхав по західній частині міста у відкритому автомобілі, і ще більше, коли він виступав перед десятками тисяч людей перед ратушею Шенеберга.
Площа перед нею сьогодні має його ім’я. У суботу (24 червня) Берлін відзначив візит Кеннеді та його знамениту промову цивільним фестивалем. Шістдесят років тому люди юрмилися перед ратушею, яка на той час була резиденцією сенату Західного Берліна та місцем засідань парламенту країни. Деякі провели там ніч на надувних матрацах, щоб мати можливість побачити президента США. Ейфорія на «Бюргерфесті» була не така велика – прийшло кілька сотень людей. Але кожне “Ich bin ein Berliner” зі сцени зустрічали бурхливими оплесками.
Кеннеді прибув через 15 років після початку повітряної переправи
Кеннеді прибув за напружених часів для світової політики. Рівно за 15 років до цього було запущено повітряний міст. Десятки тисяч літаків, переважно американських пілотів, протягом десяти місяців постачали західну частину Берліна, окрім іншого, продовольством і вугіллям, після того як Радянський Союз спробував повністю блокувати його.
На момент візиту Кеннеді Західний Берлін вже давно став «прифронтовим містом» холодної війни. Майже два роки після зведення стіни це був найбільший кордон «залізної завіси», що охороняється, – каже берлінський історик Джесіка Гієнов-Хехт. «Багато людей у Берліні було придушено після будівництва стіни, багато хто покинув місто», – описує ситуацію того часу професор Вільного університету Берліна (FU). «Візит цього харизматичного молодого президента вселив надію у жителів Західного Берліна».
Об’їзд Бранденбурзьких воріт та КПП Чарлі
Проїжджаючи західною частиною міста, Кеннеді зупинився як біля Бранденбурзьких воріт, які уряд Східного Берліна накрив прапором НДР, так і біля американського прикордонного пункту Чекпойнт Чарлі.
Багато людей досі пам’ятають картину, як у жовтні 1961 року радянські та американські танки протягом кількох годин стояли навпроти один одного в центрі Берліна. Ця сцена символізувала, наскільки реальною була на той час небезпека війни між Заходом та Сходом.
Критика комунізму та стіни
У своїй промові Кеннеді, проте, не соромився у висловлюваннях і кілька разів критикував комунізм. Він назвав Берлінську стіну «найогиднішою і найпотужнішою демонстрацією провалу комуністичної системи», Західний Берлін він назвав островом свободи. А звертаючись до натовпу перед ратушею Шенеберга, він кричав: «Усі вільні люди, де б вони не жили, є громадянами цього міста Західного Берліна, і тому я, як вільна людина, з гордістю можу сказати: Я – берлінець».
На цивільному фестивалі в суботу мер Кай Вегнер (ХДС) підкреслив ще один уривок із промови Кеннеді: «Свобода неподільна, і якщо хоча б один поневолений, то не всі вільні». Ця ідея, за його словами, наразі має бути мірилом для підтримки України Заходом. “Ми стоїмо на боці Києва”, – сказав політик ХДС. Він також розповів про свого батька, який був свідком появи Кеннеді на землі. Як і багато людей, він боявся того, що станеться із Західним Берліном. “Мій батько залишив це місце повним надії”, – сказав Вегнер.
Кеннеді тренував “Ich bin ein Berliner”
Кеннеді виголосив промову англійською, але знамениту пропозицію він вимовив німецькою. Йому пояснили правильну вимову, і він наперед потренувався. Після цього він був приголомшений людьми, які вітали його і були так раді його бачити, каже Гієнов-Хехт. «Візит до Берліна – це один із тих вічних моментів, коли все абсолютно правильно, коли цілком ясно, хто має рацію, а хто ні, де ти хочеш бути, де ти хочеш стояти, а де ні». Кеннеді знав про це, сказав він.
«Він сам розумів, що це буде кульмінаційний момент, можливо, усієї його політичної кар’єри. Я думаю, що він мав рацію», – сказав історик. «В історії є дні, які є унікальними. Наступного дня Берліна було 9 листопада 1989 року».
Кеннеді не дожив до возз’єднання Німеччини та Берліна, про яке він згадав у своїй промові. Він загинув внаслідок замаху в Далласі у листопаді 1963 року, не минуло й п’яти місяців після його візиту до Берліна. На знак жалоби тисячі людей у Західному Берліні поставили свічки у вікна.
