«Ми просто зібрали речі й поїхали». Так почалася нова сторінка життя для 38-річної Тетяни та її родини. Два роки тому вони залишили прифронтову Ворожбу, яка постійно потерпала від російських атак, і переїхали до Сум.
Разом із тривогою, втомою та невідомістю родина привезла із собою головне бажання — знову відчути безпеку. Важливою опорою для них став Центр життєстійкості Сумської територіальної громади, де люди можуть отримати психосоціальну підтримку, допомогу фахівців і просто відчуття, що вони не самі.
Історія Тетяни — одна з майже 20 тисяч історій людей, яким уже допоміг Центр.
Рішення про переїзд прийнято за мить
«Вночі був сильний обстріл у Ворожбі. Я зранку прокинулась і вирішила, що треба їхати. У мене два сини – старшому на той час було 13 років, молодшому – 9 і мама пенсійного віку. Тато моїх дітей захищає Україну. Я просто відкрила сайт з орендою житла, знайшла квартиру, домовилася з власницею і поїхала до Сум. Подивилась і вже наступного дня ми переїхали», – розповідає Тетяна.
За її словами, в Сумах родині спокійніше, подобається район, в якому оселилися, але постійні тривоги, обстріли, хвилювання за життя близьких даються взнаки.
Діти потребували підтримки психологів
Після переїзду до Сум діти Тетяни потребували підтримки психологів. Найважче переживав зміни молодший син — він погано спав, гостро реагував на обстріли та постійно перебував у стресі.
«Старший син спокійніше реагує на обстріли, а молодший дуже гостро – погано спав, стресував сильно. Я не знала, куди звернутись, де може дитина отримати психологічну допомогу. Випадково в Фейсбуці натрапила на репост про Центр життєстійкості, перейшла на сторінку, там був контактний номер. Я подзвонила, сказала, що дітям потрібна підтримка. Так ми почали відвідувати Центр», – продовжує Тетяна.
Молодший син почав відвідувавати індивідуальні консультації і групові заходи для дітей свого віку. Старший син став учасником навчання за програмою «Побудова позитивної життєвої перспективи», яка була створена для підлітків.
«Друзі старшого сина залишилися у Ворожбі, він чекає зустрічей з ними, буває, що вони приїжджають у Суми. Але все ж таки більше часу він проводить в онлайн-спілкуванні з друзями, і йому хотілось живого спілкування. Тому він з великим задоволенням ходить на заходи у Центр життєстійкості, там він познайомився з однолітками», – додає Тетяна.
Підтримку у Центрі отримала й сама жінка — фахівці запросили її до групи підтримки для дружин військовослужбовців.
«Зазвичай не хочеться грузити людей своїми проблемами, але у групі підтримки збираються жінки з таким же запитом, діляться своїм досвідом. Це люди, які розуміють твій біль, не засуджують, просто можуть вислухати», – каже Тетяна.
«Мама носить мотанку в сумці як оберіг»
Мати Тетяни також знайшла для себе підтримку у Центрі життєстійкості. Вона відвідує творчі та арттерапевтичні зустрічі, які фахівці проводять у бібліотеці.
«Мамі дуже подобається. Ось недавно вони робили мотанку. Вона поклала її в сумочку і сказала, що це її оберіг», — ділиться Тетяна.
Для родини ці зустрічі стали не просто дозвіллям, а можливістю трохи видихнути, переключитися та відчути тепло спілкування з іншими людьми.
«Я зрозуміла, що хочу почати щось нове»
Переїзд до Сум став для Тетяни не лише вимушеною зміною місця проживання, а й поштовхом переглянути своє професійне життя.
За освітою вона — вчителька початкових класів. Після переїзду жінка ще два роки дистанційно працювала у Ворожбянській гімназії, але зізнається: відчувала сильне професійне виснаження.
«Працювати дистанційно у школі було трішки важко. До того ж періодично треба було їздити на роботу, а через складне транспортне сполучення це стало проблемою. Під час індивідуальної консультації у Центрі життєстійкості я поділилася цим запитом, і мені порадили, куди звернутися», — розповідає Тетяна.
Так жінка знайшла нову роботу у Сумському обласному центрі соціальних служб. Уже два місяці вона працює методисткою з підвищення професійних компетенцій надавачів соціальних послуг.
Простір, де спочатку просто вислухають
Центр життєстійкості Сумської територіальної громади працює з травня 2024 року. Це один із 20 таких просторів на Сумщині, де дорослі та діти можуть безоплатно отримати психосоціальну підтримку.
Тут не працюють «за шаблоном». Для кожної людини фахівці складають індивідуальний план підтримки — залежно від її потреб, стану та запиту.
«Перше, що ми робимо, — оцінюємо потреби людини. У кожного є свій перелік переживань і запитів. Ми налагоджуємо контакт, вислуховуємо, а далі пропонуємо той формат допомоги, який буде найбільш корисним: психологічні консультації, групові програми чи інші активності», — розповідає фахівчиня із соціальної роботи Центру життєстійкості Сумської територіальної громади Віта Чмеленко.
Тут допомагають знову відчути опору
З серпня 2025 року розвиток Центрів життєстійкості на Сумщині підтримують ЮНІСЕФ та Всеукраїнський громадський центр «Волонтер».
Фахівці проходять спеціальні навчання та впроваджують у громадах програми підтримки для дітей, підлітків і батьків: «Побудова позитивної життєвої перспективи», «Батьківство без стресу», «Діти і війна. Навчання технік зцілення» та інші.
За майже два роки підтримку у просторі отримали тисячі людей — внутрішньо переміщені особи, сім’ї військових, люди з інвалідністю, батьки з дітьми, підлітки та люди старшого віку.
«Наша задача — спочатку вислухати людину, дати їй можливість виговоритися та відчути підтримку. А потім допомогти побачити власні сильні сторони й знайти внутрішню опору, щоб рухатися вперед», — говорить Віта Чмеленко.
Проєкт з розбудови Центрів життєстійкості в Україні реалізується Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України і є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Першої леді Олени Зеленської.
Проєкт ЮНІСЕФ UNICEF Ukraine із підтримки та розвитку Центрів життєстійкості у Сумській області впроваджується ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер».
