Закон про заборону пропаганди ЛГБТ: якими будуть наслідки

Цього тижня Путін підписав закон про повну заборону пропаганди ЛГБТ. Тепер книги та фільми, інформаційні ресурси, які, на думку російської влади, пропагують «нетрадиційні сексуальні відносини», зміну статі тощо. будуть заборонені у Росії. У листопаді також було внесено зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, згідно з якими за пропаганду ЛГБТ жителям РФ загрожує штраф від 50 тис. до 5 млн рублів, а за поширення інформації «здатної викликати у неповнолітніх бажання змінити стать» запроваджено штрафи від 50 тис. до. 4 млн рублів. Про причини таких законодавчих змін ведучі Stratera Show на радіо «Голос Берліна» Маша Майєрс та Дмитро Губін поговорили з Кареном Шаїняном, журналістом, автором програми «За гранню» на телеканалі ОстВест.

Чому ця версія існує? Бо геїв із євреями дуже багато поєднує за принципом малої соціальної групи. По-перше, геї, як і євреї, є абсолютно. По-друге, це меншість. І третє: і в геїв, і в євреїв існувала субкультура, яку за бажання можна легко стигматизувати. Як вам ця версія?

Карен Шаінян: Ну, я не думаю, що Гітлер мав ідею про «цапів-відбувайлів».

Дмитро Губін: Так, він мав внутрішню інтенцію.

Карен Шаінян: Була щира ненависть і просто справжній антисемітизм, а не холодний політичний розрахунок. Але й тут, на мою думку, це все змішані речі. Немає якоїсь однієї конкретної причини. Є цілий комплекс, і гомофобія, звісно, ​​безумовно, входить до нього. Про аналогії між квір-людьми та євреями написано дуже багато, і ви все правильно сказали. Так, це таке глобальне ком’юніті, яке багато в чому розділяє загальний культурний код.

Наприклад, коли я потрапляю до нової країни, мені простіше, ніж гетеросексуальні людині, швидко обзавестися якимись зв’язками. Досить швидко можна обзавестися людьми, з якими ти розмовлятимеш однією мовою. У тебе буде з ними схожий спосіб життя, частково, оскільки зрозуміло, що всі євреї різні і всі квір-люди різні. Але загальний культурний код незалежно від країни, справді його можна сформулювати.

Маша Майєрс: Якщо залишити за дужками взагалі ЛГБТ-повістку, як ти розумієш, ось цей рух Путіна до скріп? Як ти розумієш його мотивацію, що він намагається донести таким чином до російського суспільства?

Карен Шаінян: Я нічого дуже оригінального на цю тему не скажу, оскільки там жодної іншої ідеології і вироблено не було. Якісь країни будують свою національну ідею на прагненні у майбутнє, у розвиток, який буде чимось абсолютно новим. У Росії її дуже багато будується з погляду минуле. Ми весь час говоримо про традиції, тому що майбутнє, в якому буде щось нове, потребує змін. А у нас головна ідея, що нічого міняти не треба, треба навпаки повернутися. І якщо міняти, то тільки у зворотний бік, бо там десь було велике світле минуле, абсолютно міфічне, якого, звісно, ​​не було.

І радянське минуле міфологізується, і все, що було до нього, якісь там традиції, Романові та досить наполегливий вінегрет. Це дуже постмодерністські всі, про що вони говорять, як про якісь традиції, які колись були закладені, існували, і зараз ми їх повернемо, реставруємо — це все насправді дуже постмодерна картинка, яку вони складають, як їм подобається .

Це єдине, чому вони взяли туди гомофобію, яка відбувається точно не з жодних традицій, тому що російське суспільство було дуже прогресивним до революції, і деякий час після революції перші 12–14 років, до 1933 року, доки Сталін не запровадив карного покарання. Коротше кажучи, ось ця суворість по відношенню до гомосексуальних людей вона в Росію загалом привнесена, причому з Європи ще Петром I, який намагався це запустити. Потім це якось розвивалося. Потім більшовики все це скасували. І тут же в 20-ті роки, виникло різне буйство ідей про те, що таке нова сім’я, що таке нова людина, що їй дозволено, всі ці комуни, якісь суспільства, геть сором і так далі.

Коротше кажучи, з історії можна підтягнути те, що більше подобається. Мені подобаються ті аспекти російської історії, які показують, що в Росії завжди якось м’якше ставилися і толерантніше до різних людей, і тому є багато підтверджень у різних верствах суспільства в різні століття. А Путіну подобається те, що йому ближче — ця тюремна совкова гомофобія про опущених, про те, що замазаний і так далі.

Маша Майєрс: Я перепрошую за моє питання, я ніколи не вивчала цю тему настільки уважно. Скільки умовно, геїв на 100 людей?

Карен Шаінян: Ну, то вже не можна говорити, бо раніше вважалося, що це 2–3%. Але тепер знаємо, що сексуальна орієнтація це, загалом, спектр. Стовідсоткових гетеросексуалів та гомосексуалів є певна кількість, але також є велика кількість людей, які в різні моменти свого життя практикують різні сексуальні інтереси та практики. А з іншого боку, є люди справді гомосексуальні постійно, є ті, хто в якийсь момент схильний до відносин з одними, а з іншого — з іншими тощо. Крім того, суспільство включає транс-людей або людей, які не відчувають приналежності, ні до того, ні до іншої статі, або до обох відразу. Коротше кажучи, у світі таких людей загалом 10% набереться.

Маша Майєрс: Якщо ми беремо 100 мільйонів дорослих у Росії, то ці умовні 10%, що їм загрожує у зв’язку з цим новим законом?

Карен Шаінян: Якщо ми говоримо про людину окрему, а не юридичну особу та компанію якусь, то там штрафи здається до півмільйона. Якщо ми говоримо про юридичну особу, то вже до 5 мільйонів. Але за що не дуже зрозуміло, бо знову ж, як той же Кочетков мені розповідав у 2014 році Конституційний суд чорним по білому виписав рішення, за яким далеко не всяке обговорення та проголошення обговорення цієї теми є пропагандою.

Пропаганда це швидше, коли ти, як, наприклад, політичний активіст, прямо вимагаєш рівних прав, у публічному полі заявляєш. Якщо ти цього не робиш, якщо просто хтось десь цілуються чи, наприклад, література, в якій ніби описується, — це не повинно вважатися пропагандою. Навіть цей, як би м’якше сказати, політик, який там виступив, власне, з цією ініціативою, він наводив у приклад Лоліту, що, мовляв, ми не вважаємо, що цей літературний твір є пропагандою.

Дмитро Губін: Тому що головний герой отримує термін або там він чекає на страту, по-моєму, на електричному стільці, так?

Карен Шаінян: Ну, коротше кажучи, не дуже добре скінчилося. Тож це не пропаганда. Але це все слова, це все як би балаканина. Тому що насправді це буде застосовуватися так само, як і минулий закон. Тобто вибірково. А ти весь час живеш у страху, що тобі може пролетіти за будь-що і займаєшся самоцензурою.

Або, наприклад, ти давно недолюблював когось, а тут якраз такий вдалий закон, і ти починаєш писати доноси. І горизонтально люди самі впораються, бо у цієї великої державної машини не дуже зараз все добре працює. Виконувати цей закон вона буде просто фізично не в змозі, бо, як ми з вами домовилися, 14 мільйонів людей, ну як би не пересаджують. Навіть якщо взяти, що з них відкритих квір-людей у ​​Росії 1%, то все одно це сотні тисяч людей. І йди за кожним простежити, де він що написав, сказав. Тому весь розрахунок на те, що люди боятимуться і доноситимуть один на одного. Ці закриються, ті почнуть з ентузіазмом розправлятися, треті будуть писати нескінченні кляузи і таке інше.

Нагадаємо, у відеоформаті стрім Stratera Show транслюється щодня у будні з 14:00 до 16:00 на сайті нашого видання aussiedlerbote.de.