У Мекленбурзі-Передній Померанії лише троє людей освоюють професію ювеліра. Один із них – Антон Клук із Ростока, який працює у сімейній майстерні. Його захоплюють рухомі елементи в прикрасах та японська техніка Mokume Gane. Антон планує розвивати свою майстерність за кордоном, але мріє продовжити справу матері.
Рідкісна професія: у Мекленбурзі-Передній Померані всього три людини навчаються на ювеліра
21-річний Антон Клук не може уявити собі найкращу професію. Він навчається на ювеліра – єдиний у Ростоку та один із трьох у Мекленбурзі-Передній Померанії.
Антон навчається у майстерні своєї матері у старій частині Ростока. З самого дитинства його зачаровувала атмосфера майстерні: створення мініатюрних творів мистецтва, робота з дорогоцінними металами та можливість втілювати гарні ідеї у реальність.
Два покоління
Свою навчання Антон розпочав три з половиною роки тому в Любеку, але потім повернувся до рідного Ростоку. Спочатку його мати, Аннет Клук, була не в захваті від ідеї навчати свого сина. Однак тепер вона називає цей досвід дивовижним: «Чудово, що ми можемо розділити спільну пристрасть».
У цьому їх підходи до роботи відрізняються. «Я працюю більш прямолінійно, а Антон воліє флористичні мотиви. Завдяки цьому ми добре доповнюємо одне одного», – каже Аннет.
Фанат рухомих елементів
Особливо Антон любить працювати із золотом: «Це м’який метал, його легко обробляти, полірувати та шліфувати.» Срібло, за його словами, часто містить домішки, які важко усунути.
Зараз Антон працює над своїм екзаменаційним виробом – кулоном з шарикопідшипником, де закріплені дві гравіровані пластини, що обертаються. «Мені подобається, коли прикраса має додаткову функцію, яку не одразу помічаєш. Наприклад, приховане відділення чи рухливий елемент», – каже Антон.
Натхнення з Японії та Росії
Якщо все піде за планом, 25 січня Антон завершить навчання та стане підмайстром. Про майбутнє він уже замислюється. Йому хотілося б вчитися у майстрів у Японії, де техніка Mokume Gane – поєднання шарів різних металів для створення кольорових візерунків – знаходиться на найвищому рівні. Також його залучають російські майстри ювелірної справи, від яких можна багато чого запозичити.
Проте навряд чи Антон надовго покине батьківщину. У його планах – три місяці навчання у Гамбурзі, щоб освоїти техніку закріплення дорогоцінного каміння. А потім він повернеться у Росток, щоб працювати підмайстром у своєї матері. У майбутньому він хотів би взяти на себе управління сімейною майстернею.
