Штатив – один із основних інструментів фотоаматора. Серед аксесуарів в арсеналі фотографа він є одним із перших. Сьогодні основною причиною купівлі триноги найчастіше стає запис відеороликів для соціальних мереж. Якщо набридне вести особистий блог, штатив відкриє доступ до багатьох технік фотографії.
Фрізлайт – мистецтво заморожувати світло
Це поняття прийшло з англійської, у дослівному перекладі означає «заморозити світло». Результати дійсно виглядають так, ніби джерела освітлення залишили за собою траєкторію, що застигла в повітрі.
Щоб створити свій фотошедевр у цьому стилі, необхідні:
- камери з ручним режимом зйомки;
- штатив (підійде навіть найпростіший);
- джерела світла;
- додаткова камера зі спалахом або зовнішній спалах з можливістю подачі тестового імпульсу.
При зйомці використовують ручний режим із встановленням довгої витримки (від кількох секунд) та мінімальної світлочутливості. Поки матриця відкрита, на її поверхню падає абсолютно все світло, яке потрапило в об’єктив. Цим і пояснюються шлейфи, які залишають у себе джерела світла.
Чітка картинка вийде тільки якщо фотоапарат буде повністю нерухомим. Для цього використовують штатив та пульти дистанційного керування або таймер відстроченого спуску затвора (щоб натискання кнопки не призводило до розмиття кадру).
При зйомці фризлайту необхідно враховувати низку особливостей:
- У темряві важко зрозуміти, на чому сфокусована камера. Використовуйте ліхтарик для полегшення фокусування. Для цієї техніки необхідне ручне наведення на різкість.
- У світлому одязі ви будете помітнішими для камери. Через що на фотографії можлива поява небажаного силуету або відблиску світловідбиваючого елемента. Сплануйте фото заздалегідь. Зробіть кілька тренувальних кадрів, щоб скоригувати налаштування камери та зрозуміти, скільки часу необхідно для створення малюнка.
Експериментуйте з різними джерелами світла. Чим складніші джерела, тим цікавішим виглядає результат.
Щоб сфотографувати людину на тлі фрізлайту, знадобиться додатковий імпульс світла. Це може бути вбудований спалах другого фотоапарата або потужніший (зовнішній) варіант.
Нічна пейзажна зйомка
Цей жанр вимагає набагато більшої концентрації та терпіння, а кожному вдалому знімку тут передує тривала підготовка.
Перед зйомкою:
- Перегляньте прогноз погоди. Ідеальні погодні умови: відсутність хмар, вітру та опадів. Якщо щось із цього у прогнозі, воно може перешкодити зйомці.
- Тримайтеся подалі від населених пунктів. Вони стануть джерелами світлового забруднення.
- Продумайте композицію кадру. На тлі нічного неба особливо цікаво виглядають дерева, скелі, силуети людей.
- Поекспериментуйте з параметрами камери. Пам’ятайте, що широко відкрита діафрагма збільшує кількість світла, що потрапляє на матрицю, але зменшує глибину простору, що різко зображується. А надмірно висока світлочутливість зіпсує кадр великою кількістю шуму.
Для астротрофографії краще використовувати повнокадрові камери (через більший розмір матриці) і ширококутну оптику в діапазоні від 12 до 24 мм. Крім штатива знадобиться обтяжувач для додаткової стабільності, засоби дистанційного спуску затвора та ліхтар.
Окремою категорією астрофотографія можна вважати знімки з траєкторією руху зірок. Отримати такий кадр можна двома способами: склеювання серії знімків з витримкою 20-30 секунд, або одним кадром з витримкою від 30 хвилин.
У першому випадку серію кадрів доведеться поєднувати програмно. Для цього чудово підійдуть StarStaX або Startrails. Обидві утиліти абсолютно безкоштовні та мають весь необхідний функціонал для отримання кінцевого результату за пару кліків. Достатньо лише завантажити зображення та вибрати один із режимів. StarStaX має дев’ять режимів об’єднання кадрів, у Startrails їх два.
У другому випадку камера повинна мати режим Bulb. У якому діафрагма залишається відкритою доти, доки натиснута кнопка спуску затвора.
Вимоги до якості штатива під час зйомки нічного піднебіння підвищуються. Камеру потрібно утримувати нерухомою по кілька годин. Час витримки при фризлайте куди коротший (зазвичай трохи більше 60 секунд).
Перетворюємо воду на туман
Ще один приклад використання довгих витримок для отримання незвичайного ефекту від звичайних речей – зйомка води. В результаті виходять атмосферні кадри, на яких створюється відчуття наповнення водойми туманом. Особливо ефектно виглядають фотографії гірських річок чи великих масивів води під час відливів та припливів.
При зйомці вдень, для компенсації надлишку сонячного світла, стане в нагоді нейтральний сірий фільтр (ND). Без нього не вдасться встановити необхідну довжину витримки, уникнувши переекспонування кадру.
Знімаючи вдень на довгих витримках, в об’єктив потрапляє надмірна кількість світла. Це призводить до пересвічування знімка і може безповоротно зіпсувати його. Завдання ND-фільтра – зменшити кількість світла, що проникає до матриці. Є моделі з фіксованим затемненням (щільністю) та змінною щільністю. Другі зручні своєю універсальністю (одним намінним можна замінити відразу 2–3 фіксованих).
Ступінь затемнення позначається у стопах чи кратах. Стоп – зменшення світлового потоку вдвічі, щоразу вважається від попередніх налаштувань. Крати показують збільшення витримки, необхідне вирівнювання експозиції, щодо початкового значення.
Зйомка панорам
Часто задуманий сюжет цілком не міститься на фото. Причина криється у невідповідній фокусній відстані або надто великій області простору, яку необхідно помістити у кадрі. Проблема вирішується склейкою панорами з кількох знімків.
Більшість камер мають автоматичний режим, що дозволяє отримати готовий результат через кілька секунд після зйомки. Крім простоти, назвати будь-які плюси цього способу складно. А недоліків вистачає: повна відсутність контролю над процесом, відсутність можливості склеювання панорами з кількох рядів, обмежений набір камер.
Знімаючи панорами зі штатива, фотограф отримує можливості:
- Вибирати обсяг простору на фото.
- Змінювати параметри камери та фокусування між знімками.
- Створювати HDR-панорами.
При зйомці панорам штатив виконує кілька функцій:
- дозволить точніше компонувати кадри відносно один одного, що в кінцевому підсумку підвищує загальну якість склеювання;
- якщо знімки робляться на довгій витримці, штатив усуне змазаність;
- у деяких сюжетах між кадрами проходить значний період. Повторити положення камери за кілька хвилин або годин без штатива фізично неможливо;
- деяке професійне обладнання, наприклад панормальні голови, припускають використання штатива.
Для того, щоб отримати панорамне фото, необхідно:
- Встановити камеру на штатив, вибрати початкову точку зйомки.
- Зняти серію кадрів, послідовно переміщуючи камеру. Для задовільного результату знімки мають перекривати один одного на 30-50%.
- Об’єднати отримані кадри в Lightroom або будь-якій іншій програмі для склеювання панорам.
Якщо ви знімаєте панораму зоряного неба, робіть кілька знімків одного кадру. Це допоможе прибрати цифровий шум матриці. Максимальна допустима витримка вважається за такою формулою: «Витримка ≤ 500/ФР». Наприклад, на камері з кропом 1.5 та об’єктивом з фокусною відстанню 24 мм, витримка повинна бути не довшою 14 секунд. Інакше зірки на фото матимуть шлейф.
Для отримання HDR-панорам необхідно зняти окремі кадри у режимі брекетингу експозиції, в якому камера робить кілька знімків, змінюючи експозицію в заданому проміжку. На прикладі нижче камера зробила п’ять кадрів із кроком експозиції (EV) від -2 до +2.
Склейка HDR-знімка здійснюється все в тому ж самому Lightroom. Актуальні версії програми дозволяють поєднувати кадри відразу в HDR-панораму. Залежно від роздільної здатності вихідних файлів, такий режим може вимагати значних ресурсів ПК.
Метод трудомісткий і крім фотографій потребує часу їх обробки. Однак, результатом стане деталізоване зображення з великою роздільною здатністю та чудовим динамічним діапазоном, що відкриває хороші можливості для корекції кольору.
Брекетинг з фокусу
Техніка дозволяє збільшити глибину простору, що різко зображується, за рахунок зйомки серії знімків з невеликою зміною дистанції фокусування і подальшим їх об’єднанням в редакторі.
У такий спосіб часто отримують знімки предметів, габарити яких не поміщаються у фокус. Техніка знайшла застосування і в пейзажній фотографії, коли необхідно зберегти різкість переднього плану та фону одночасно.
У цьому випадку використання штатива необхідно зберегти єдину точку розташування камери. Інакше програма не зможе якісно об’єднати окремі знімки.
Штатив відкриває великі можливості для предметної зйомки, макро, портретів. Проте, такі жанри непогано обходяться і цього інструмента. У статті наведено техніки, які б не змогли існувати без штатива. Вони нестандартні та їх результатом стають незвичайні кадри, які на якомусь етапі з’являються у роботах більшості людей, які захоплюються фотографією.
