У середині життя люди схильні переосмислювати свої цілі. Діти виростають, стара робота набридає, стосунки з партнером зживають себе. Цей складний період називають “криза середнього віку”.
Термін «криза середнього віку» запровадив канадський соціолог та психоаналітик Жак Еліотт у 1965 році. Він зауважив, що клієнти віком від 40 до 60 років стикаються з одними й тими самими проблемами. Вони вже досягли певних успіхів у кар’єрі та особистому житті, і їм здається, що попереду не чекає нічого нового. Тільки поступове старіння та смерть. Елліотту і самому було на той момент майже п’ятдесят років. Тому він міг зрозуміти та розділити почуття своїх клієнтів, пише Burninghut.
За спостереженнями Жака Еліотта, люди в період кризи середнього віку можуть:
- відчувати себе менш щасливими та задоволеними життям;
- розчаровуватися у відносинах та кар’єрних цілях, втрачати сенс життя;
- почуватися менш енергійними, швидше втомлюватися;
- переживати через поступове старіння, втрачати впевненість у собі;
- стикатися з перепадами настрою, ставати дратівливими та неврівноваженими.
Чому люди стикаються з кризою середнього віку
Люди середнього віку мають об’єктивні причини відчувати незадоволеність. Дослідження 2020 року, у якому взяли участь мешканці 132 країн, показало, що крива щастя має U-подібну форму. Починаючи з 18 років, задоволеність життям поступово знижується і досягає мінімуму в період від 40 до 55 років. А потім знову починає зростати. Цей провал пов’язують із кількома причинами.
Проблеми у кар’єрі. До середнього віку людина зазвичай досягає кар’єрних успіхів. Часто стає керівником, отже, приймає рішення, яких залежить добробут багатьох. Через це він може відчувати постійний стрес та нервове виснаження. Бувають і протилежні ситуації — людина вже пройшла половину життя, але не досягла кар’єрних успіхів, на які розраховувала. Або розчарувався у професії, але вважає, що починати все спочатку вже пізно.
Зміна сімейних ролей. Діти виросли та почали жити самостійно. Їм уже не потрібна щоденна турбота дорослих. Для батьків цей період може бути досить болючим. Вони звикли витрачати більшість свого часу на виховання дітей і тепер змушені знову шукати себе.
Додаткові стреси покоління сендвіч. Через покращення умов життя та якості медичного обслуговування сучасні люди живуть довше і пізніше заводять дітей. До 40 років вони часто опиняються у ситуації, коли діти ще маленькі, а батьки вже постаріли. Догляду та турботи вимагають і ті, й інші. Так представники покоління сендвіч опиняються між двома вогнями, що провокує стрес.
Проблеми зі здоров’ям. У період від 30 до 60 років зростає кількість хронічних захворювань. Наприклад, від гіпертонії до 40 років страждає кожен четвертий американець, а до 60 – кожен другий. Цікаво, що після 75 років стан людей стабілізується і хвороби перестають так сильно псувати життя.
Переосмислення життєвих цілей. У середині життя люди схильні переосмислювати свої завдання та цілі. Часто їм здається, що прожиті роки минули даремно, а попереду не чекає нічого цікавого.
Чи всі люди проходять через кризу середнього віку
Із кризою середнього віку стикаються не всі. За даними опитувань, 78% опитаних швидше вірять у існування вікових криз і лише 27% переживали їх самі.
Не для всіх людей середина життя це складний період. Дослідження американських учених показало, що у віці від 40 до 50 років жінки стають більш рішучими та впевненими у собі. Вони менше залежать від чужої думки та вміють долати труднощі.
Ймовірно, криза в середині життя пов’язана не з віком як таким, а зі змінами в житті та пов’язаним із ними стресом. Наприклад, спровокувати емоційну кризу може розлучення, професійні складнощі, проблеми зі здоров’ям.
Як допомогти близькому пережити кризу
Симптоми, які мають насторожити:
- Зміни у способі життя: людина нехтує особистою гігієною, погано спить, різко схудла або видужала.
- Різкі перепади настрою: спалахи гніву, дратівливість, підвищена тривожність.
- Складнощі у відносинах, відмова від спілкування з друзями та близькими.
- Проблеми з концентрацією уваги, улюблені заняття не дають радості.
Що можна зробити
Бути добрим слухачем. Важливо дати можливість висловитися, але утриматися від засудження та непроханих порад. Не варто говорити людині, що має кризу. Краще щиро висловити занепокоєння і турботу: «Мені здається, що останнім часом ти поводиться незвичайно. З тобою все гаразд?”
Говорити про важливість консультації із фахівцями. Можливо, зміни у поведінці мають медичну причину. Наприклад, неправильна робота щитовидної залози може спричинити перепади настрою. У такому разі варто звернутися до лікаря. А із психологічними проблемами може допомогти психотерапевт.
Терміново звертатися за допомогою, якщо підозрюєте депресію та суїцидальні думки. Негайно втрутиться, якщо близький загрожує завдати шкоди собі чи іншим. Важливо не залишати його без нагляду. Викличте швидку допомогу або вирушайте з ним до лікарні для діагностики.
.
