Насправді лідер Лівої партії Барч хотів звільнити свою посаду разом із своїм соратником Мохамедом Алі. Наразі ситуація змінилася. Це може стати важким часом для багаторічного політичного фахівця.
Барч залишився лідером парламентської групи «Ліві»
Барч залишився лідером парламентської групи «Ліві»: Це, мабуть, найневдячніша робота у федеральній політиці на сьогоднішній день, головування в Бундестазі від немічної Лівої партії. Власне, багаторічний лідер парламентської фракції Дітмар Барч хотів відмовитись від цієї посади, як і співголова Аміра Мохамед Алі.
Тепер Барч таки продовжує, причому поодинці. Під загрозою того, що йому самому доведеться повернути парламентську групу, якщо депутат Сахра Вагенкнехт всерйоз займеться своєю власною партією.
«Лідери партії та багато людей з партії та парламентської групи попросили мене залишитися керівником парламентської групи на невизначений термін», – Заявив Барч в інтерв’ю Deutsche Presse-Agentur. «Я готовий це зробити з огляду на складну ситуацію. Я знаю свої обов’язки». На засіданні парламентської групи у вівторок лідер Лівої партії Янін Віслер зробила цю пропозицію офіційною, і всі присутні депутати, за словами джерел у парламентській групі, погодилися з нею.
Постійна суперечка з вагенкнехтом та навколо нього
Влітку Барч і Мохамед Алі заявили, що більше не балотуватимуться на посаду голови парламентської фракції. 65-річний Барч тоді дав зрозуміти, що не хоче чинити так із собою після більш як 30 років роботи в партії. Фоном для цього послужила суперечка з Вагенкнехт і навколо неї. Вона вже давно відірвалася від своєї партії та заграє зі створенням конкуруючого проекту. Проте замість взяти на себе зобов’язання, вона дозволяє дискусії кипіти і розгорятися.
За поширеними у лівих колах припущеннями, для цього є практичні причини: Фінансова підтримка з боку держави була б, ймовірно, вищою, якби партія розпочала свою діяльність лише у новому році, до європейських виборів у червні. Партія Вагенкнехта все більше нервує через гру у підвішений стан. Дехто навіть розпочав чергову процедуру виключення 54-річного депутата з партії, яку інші вважають безглуздою.
У ситуації, що склалася на лідерство у фракції в бундестазі, схоже, ніхто не претендує, оскільки ніхто не знає, як довго воно триватиме. Заплановані на 4 вересня нові вибори виконавчого органу парламентської партії було скасовано через відсутність наступника для Барча та Мохамеда Алі. Тепер призначено нову дату: Наступного тижня офіційно закінчується термін повноважень Барча та Мохамеда Алі. Потрібно було ухвалити рішення. Барч залишається, Мохамед Алі йде.
Барч: «Ще один конкурент»
Якщо Вагенкнехт створить свою партію і разом зі своїми прихильниками залишить парламентську групу, статус парламентської групи для нинішніх 38 лівих депутатів буде втрачено. За згодою інших партій у бундестазі ліві могли б продовжувати свою діяльність як група – але з меншою державною фінансовою підтримкою, меншою кількістю виступів та меншою кількістю правих у парламенті. Через брак грошей, ймовірно, довелося б звільнити співробітників. Тепер це завдання може бути покладено на Барча, який уже очолював парламентську групу як співголова у 2015 р. – до речі, якийсь час разом із Вагенкнехтом.
“Цілком ймовірно, що на початку 2024 року буде створено нову партію”, – заявив Барч в інтерв’ю агентству dpa. «Як ми всі знаємо, я вважаю таке формування партії безвідповідальним. Разом з іншими я намагався зробити все, щоб запобігти цьому». Але зараз він налаштований зухвало: “Для мене це означає просто: ще один конкурент”. Партія Вагенкнехта не означає кінець лівих – це нонсенс. В уряді є ліві депутати, районні радники, мери – усі вони залишаться на своїх постах. “Багато хто продовжить боротьбу, з’являться нові”, – сказав Барч.
Тим не менш, це продовження – не більш ніж тимчасовий захід. Віслер та її однопартієць Мартін Ширдеван опинилися у скрутному становищі. Вони пробують новий напрямок, щоб залучити більше молоді: більше захисту клімату, щедра міграційна політика плюс класика політики соціального перерозподілу. Але їхній проект не набирає обертів.
Вагенкнехт різко дистанціюється від цього, займаючи позицію, яку лівий політик Грегор Гізі характеризує так: «Вона хоче змішати: соціальну політику як ліві, економічну політику як Людвіг Ерхард та політику щодо біженців як AfD». Що якщо партія Вагенкнехта скористається цим, щоб відібрати більше голосів у своїх колишніх товаришів? Простір для маневру залишилося не так багато. На останніх земельних виборах ліві неодноразово опинялися у віртуальній смертельній зоні двох-трьох відсотків, як це було нещодавно у Баварії та Гессені.
