Артроз (гонартроз) – патологічна зміна в колінному суглобі, яка має хронічний перебіг і може з часом прогресувати. Захворювання поширюється на всі компоненти колінного суглоба: хрящ, субхондральну кістку, меніски, синовіальні оболонки, зв’язки, капсули, а також періартикулярні м’язи.
Колінний суглоб, що з’єднує стегнову і великогомілкову кістки, протягом усього життя зазнає великих навантажень і регулярно травмується. Іноді дрібні пошкодження залишаються непоміченими одразу, але дають про себе знати в другій половині життя. У зв’язку з цим ураження суглобів часто виявляють в осіб похилого віку. Однак молоді люди теж страждають від патологій колінного суглоба, отриманих унаслідок занять спортом або активного способу життя.
Види артрозу колінного суглоба
Усередині суглобового зчленування кістки покриті хрящовою тканиною, яка забезпечує амортизацію, рівномірне ковзання, а також запобігає тертю кісток одна об одну. Тканина хряща отримує живлення завдяки синовіальній рідині, що міститься всередині суглоба, і крові, що надходить через судини.
Хрящ має губчасту структуру, тому в стані спокою він вбирає рідину, а під час навантаження – витісняє її. При цьому під час рухів хрящ постійно отримує мікротравми, а під час спокою – відновлюється.
Якщо результат від травмування механічним впливом перевищує відновлювальні здібності суглоба, то живлення хрящу не вистачає, як наслідок, – регенерації не відбувається. Пошкодження накопичуються і змінюють структуру тканини хряща. Так починається артроз колінного суглоба.
Залежно від причин, що його спричинили, артроз колінного суглоба заведено ділити на два види: первинний і вторинний.
Первинний гонартроз
Дегенеративні зміни, що відбуваються в суглобі, пов’язані з віком. Серед причин, що спричиняють його, можна виділити такі:
- природна дегенерація або деградація через уповільнення обмінних процесів в організмі;
- зайва маса тіла;
- малорухливий спосіб життя;
- недостатнє харчування;
- генетична схильність.
Як правило, первинний гонартроз вражає одразу обидва коліна і називається двостороннім.
Вторинний гонартроз
Вторинний артроз колінного суглоба може виникнути в будь-якому віці, оскільки його причиною можуть стати:
- різні травми – удари, переломи, вивихи, розриви і розтягнення зв’язок або менісків;
- захворювання суглобів: ревматоїдний артрит, розсікаючий остеохондрит, подагра, гоніт тощо;
- регіонарні судинні порушення;
- перевантаження колінних суглобів під час занять спортом або через специфіку роботи;
- ендокринні захворювання;
- О-подібні та Х-подібні викривлення гомілок.
Вторинний артроз колінного суглоба найчастіше проявляється тільки на одній нозі і називається одностороннім.
У рідкісних випадках виділяють ідіопатичний гонартроз – захворювання, що виникає без будь-яких видимих причин.
Стадії та симптоми артрозу колінного суглоба
Незалежно від того, як з’явився артроз колінного суглоба, фахівці виділяють три стадії його розвитку, які визначаються під час рентгенологічного обстеження. Кожна стадія супроводжується характерними симптомами:
1 стадія – несильний біль, що виникає після тривалого навантаження, під час ходіння сходами, після важких вправ і минає після відпочинку. Обмежень руху ніяких немає, але іноді може виникати малопомітна набряклість суглоба. Такий стан, якщо нічого не робити, може тривати роками – у цей час хрящ тільки починає втрачати свою гладкість через порушення кровопостачання. На рентгені буде помітно невелике звуження суглобової щілини й ущільнення кісток.
2 стадія – болі стають сильними і тривають досить довго навіть за легких навантажень. Під час згинання і розгинання суглоба чути хрускіт. Ногу стає неможливо зігнути повністю через сильний біль. Виникає невелика деформація, гіпотрофія м’язів і обмеженість рухів. Больові відчуття можуть купіруватися знеболювальними препаратами, або минути самостійно після відпочинку.
На цій стадії хрящовий прошарок уже сильно стоншується, місцями аж до зникнення. Синовіальна рідина стає густішою і в’язкішою, що погіршує її живильні та змащувальні властивості. З’являються остеофіти – розростання кістки.
3 стадія – біль наростає і постійно турбує, навіть уночі. Деформація суглоба стає помітною, хода змінюється, а нижня частина кінцівки викривляється. Амплітуда руху в колінному суглобі скорочується – ногу неможливо повністю ні зігнути, ні розігнути. Під час ходьби доводиться використовувати підтримку у вигляді палиці або милиці. Ліки від болю вже не допомагають.
Хрящ майже повністю стирається, кістки ущільнені, суглобова щілина сильно звужена або відсутня. Відзначається наявність безлічі остеофітів.
Можна виокремити одну загальну ознаку артрозу колінного суглоба – біль різної інтенсивності, локалізований по передньо-внутрішній поверхні суглоба.
Діагностика
Якщо ви спостерігаєте в себе симптоми, схожі на розвиток гонартрозу, то слід звернутися до лікаря. На первинному прийомі лікар збере анамнез, перевірить біомеханічні можливості суглоба, призначить необхідні обстеження. Обов’язково повідомте йому про перенесені травми і захворювання, спосіб життя, харчування, прийняті ліки, особливості трудової діяльності.
Найінформативнішим і найпростішим способом підтвердити або спростувати діагноз є рентген колінного суглоба – він дає змогу провести диференціальну діагностику, встановити ступінь розвитку артрозу і контролювати процес лікування.
Однак, рентгенологічні ознаки з’являються набагато пізніше морфологічних змін. Тому на ранніх стадіях гонартроз важко виявити навіть на рентгенівському знімку. У таких ситуаціях лікар може призначити артроскопію – високоточний метод діагностики змін у суглобах за допомогою спеціального ендоскопічного обладнання.
Додатковими методами дослідження є УЗД і МРТ – їх призначають, коли рентгенографія недостатньо інформативна.
Лікування артрозу колінного суглоба
Після діагностики лікар підбирає оптимальне лікування, залежно від стадії захворювання та індивідуальних особливостей. При цьому вирішується три завдання:
- усунення болю;
- зупинка прогресування патології;
- відновлення функціональності суглоба.
Спеціаліст підбирає комплексне рішення, яке в процесі лікування може коригуватися.
У сучасній медицині існує досить багато способів лікування захворювань суглобів. Усі їх можна розділити на три типи: консервативний, малоінвазивний, хірургічний.
Консервативний метод лікування гонартрозу
Зазвичай застосовується на 1-2 стадії артрозу колінного суглоба. Лікування починають зі зниження навантаження на суглоб – пацієнту уникати надмірного вертикального навантаження на суглоб: стрибків, бігу тощо. За необхідності рекомендується позбутися зайвої ваги. Лікар порекомендує дієту і підбере щадний комплекс вправ, який дасть змогу знизити осьові впливи і поліпшить живлення хрящової тканини.
Для поліпшення циркуляції крові в ділянці суглоба, збільшення амплітуди руху, а також посилення дії лікарських засобів призначають фізіопроцедури:
- ударно-хвильова терапія – короткочасний вплив на кісткову і сполучну тканини акустичними імпульсами значної амплітуди низької частоти;
- електротерапія – вплив на уражену ділянку електричним струмом, магнітними або електромагнітними полями;
- лазеротерапія – вплив випромінювання оптичного діапазону, яке генерує лазер;
- фонофорез – вплив на уражену ділянку ультразвуком і ліками, нанесеними на шкіру;
- електрофорез – вплив на уражену ділянку електрикою.
Також добре себе зарекомендували в лікуванні артрозу масаж, компрес, носіння ортеза, кінезіотейпування.
Крім того, грамотно підібрана лікарська терапія допомагає зняти біль, припинити запалення, уповільнити процес руйнування хрящової тканини. Для цього призначають протизапальні, гормональні препарати, спазмолітики, хондропротектори. Вони можуть бути в таблетованій, ін’єкційній або місцевій формі, залежно від ситуації.
Малоінвазивний метод лікування гонартрозу
За відсутності ефекту від перерахованих вище процедур лікар може призначити внутрішньосуглобові ін’єкції:
- гіалуронова кислота – як заміна синовіальної рідини для кращого тертя, зменшення болю і поліпшення функції
- колінного суглоба. Середня тривалість дії препарату становить 3-6 місяців;
- збагачена тромбоцитами власна плазма – для живлення та відновлення хрящової тканини;
- кортикостероїди – для зниження запалення.
Хірургічний метод лікування гонартрозу
Якщо консервативне лікування виявилося неефективним, або ви вперше звернулися до фахівця вже з третьою стадією артрозу колінного суглоба, то тоді лікар може вдатися до хірургічного втручання:
- артродезу – штучного знерухомлення ураженого суглоба у фізіологічному положенні для усунення больового синдрому;
- артроскопічного дебридменту – санації суглоба за допомогою артроскопа;
- коригувальній остеотомії – усуненню кісткових деформацій шляхом штучного перелому;
- ендопротезуванню – заміні зношеного суглоба на штучно створений із біосумісних матеріалів імплант.
Вид операції обирає лікар, виходячи з особливостей перебігу артрозу колінного суглоба. Але ендопротезування вважається золотим стандартом, оскільки дає змогу повністю повернутися до звичного способу життя. При цьому хороший імплант не потребує заміни 15-30 років. Для повного відновлення після операції необхідно обов’язково пройти курс реабілітації, що займає 3-4 місяці.
Ускладнення
Гонартроз розвивається досить повільно, проте його можна вчасно виявити і почати необхідне лікування. Ігнорування захворювання та його симптомів може призвести до тяжких наслідків:
- постійного болю, який не купірується медикаментами;
- повної нерухомості хворого суглоба;
- неможливістю спиратися на пошкоджену кінцівку;
- вираженою деформацією суглоба і викривленням ніг;
- ураженням інших частин опорно-рухового апарату;
- вкороченням ноги.
В особливо складних ситуаціях і за відсутності своєчасного лікування артроз може призвести до інвалідизації та погіршення рухової активності, аж до знерухомлення.
Важливо пам’ятати, що вилікувати повністю артроз неможливо. Але цілком реально зупинити розвиток захворювання і поліпшити якість життя.
Профілактика
Профілактичного лікування гонартрозу не існує. Але людям, які входять до групи ризику, рекомендується дотримуватися певних правил:
- стежити за тим, щоб вага не перевищувала вікову норму;
- не займатися спортом, що чинить сильне навантаження на колінний суглоб;
- за можливості повністю виліковувати інфекційні захворювання, не допускаючи ускладнень;
- не переохолоджуватися і не перевтомлюватися;
- уникати травм і перевантажень суглоба;
- уникати стресових ситуацій;
- не забувати про відпочинок;
- займатися ЛФК;
- носити ортопедичне взуття.
До групи ризику входять літні люди, спортсмени, танцюристи. Також сюди можна додати тих, хто веде малорухливий спосіб життя, багато стоїть на роботі або піднімає тяжкості, має зайву вагу.
Будь-яка зміна осі нижньої кінцівки або нормальної біомеханіки суглоба, дисплазія, зменшення об’єму та сили м’язів ніг, травма також можуть призвести до виникнення артрозу.
Регулярно проходьте обстеження та проводьте профілактику.
