У Німеччині депресія залишається одним із найпоширеніших психічних захворювань. За даними досліджень, від 16% до 20% людей стикаються з цим діагнозом хоча б раз у житті. При цьому у 20-30% пацієнтів стандартна терапія не дає достатнього результату.
Як проходило дослідження
У клінічному дослідженні взяли участь 144 особи з тяжкою формою депресії. Усі вони раніше не отримали достатнього ефекту традиційного лікування. Учасників випадково розподілили на три групи. Таким чином вчені мінімізували вплив суб'єктивних чинників.
Формат терапії:
- учасники припинили колишню медикаментозну терапію;
- одна група отримала високу дозу псилоцибіну;
- друга група прийняла низьку дозу;
- третя група здобула активне плацебо.
Дослідження провели за принципом подвійного засліплення. Це означає, що ні пацієнти, ні терапевти не знали, хто отримує реальну речовину. Однак у разі психоделиків такий підхід працює не ідеально, оскільки ефект важко не помітити.
Сеанси проходили у контрольованих умовах. Пацієнти кілька годин перебували у спеціально підготовленому приміщенні під наглядом фахівців. Крім того, терапевти проводили попередні та подальші бесіди. Такий формат вже застосовується в окремих наукових центрах Німеччини та Швейцарії у рамках експериментальних програм.
Які результати отримали вчені
Головною метою стало зниження симптомів щонайменше на 50% протягом шести тижнів. Саме цей показник дослідники вважали клінічно значущим. Результати виявились помірними.
Показники ефективності:
- 17% пацієнтів у групі високої дози досягли зниження симптомів наполовину;
- 13% показали такий результат при низькій дозі;
- 11% покращали у групі плацебо.
Різниця помітна. Проте статистичний аналіз не підтвердив її однозначної значущості, тому говорити про терапевтичний прорив поки зарано.
При цьому додатковий аналіз показав більш виражене середнє зниження симптомів групи високої дози. Отже, певний клінічний ефект все ж таки існує.
Думка експерта зі Швейцарії
Цюріхський психіатр Йоханнес Юнгвірт, який не брав участі у роботі, прокоментував результати для Science Media Center. Він продовжує вважати псилоцибін перспективним напрямом. Проте експерт наголошує: речовина не є чудо-засобом. Більше того, завищені очікування часто спричиняють розчарування пацієнтів.
У Швейцарії псилоцибін у виняткових випадках вже застосовують за спеціальним дозволом. У Німеччині препарат поки що не схвалений як ліки і може використовуватися лише в рамках наукових досліджень.
Побічні ефекти та ризики
Дослідження виявило як позитивні зміни. Деякі учасники повідомляли про тривогу та сплутаність свідомості у день сеансу.
Зафіксовані побічні реакції:
- короткочасна тривожність;
- відчуття дезорієнтації;
- поодинокі випадки суїцидальних думок;
- дуже рідкісні стійкі порушення сприйняття.
Серйозні ускладнення виникали нечасто. Тим не менш, для офіційної реєстрації препарату цього недостатньо.
Чому схвалення поки далеко
Щоб ліки отримали допуск у Німеччині та Євросоюзі, виробники повинні довести його безпеку та ефективність у великих дослідженнях. Зокрема, потрібна участь значно більшої кількості пацієнтів.
Отже, псилоцибін поки що залишається експериментальним методом терапії. Незважаючи на обережний оптимізм вчених, регулятори не поспішають змінювати статус речовини.
Отже, надія нові підходи до лікування резистентної депресії зберігається. Однак очікувати на швидке впровадження психоделічної терапії у повсякденну медичну практику в Німеччині не варто.
