Мета манекенів: схилити супротивника до безглуздого запуску ракет. Компанія з Чехії будує танки зі штучного шовку. З початку російського наступу портфелі замовлень переповнені.
Якщо американська ракетна установка буде помічена на полі бою, вона може бути муляжем, виготовленим на заводі в Чеській Республіці. Це лише копія. Чеські надувні танки радісно здуваються щоразу, коли обманюють супротивника. В одному з цехів прикордонного міста Дечин швачки сидять за машинами та зшивають зелені тканинні панелі. Вони працюють у компанії Inflatech, яка виготовляє надувні макети важких військових машин. Ось уже рік, від початку агресивної війни Росії проти України, роботи у них тут більше, ніж було.
Більшість роботи є абсолютно секретною. Компанія може виробляти близько 35 манекенів на місяць, каже управляючий директор Войтех Фрессер. Для нього переваги технології виготовлення манекенів є очевидними. Його продукція, така як надувні бойові танки та бойові машини піхоти, коштує від 10 000 до 100 000 євро. При цьому муляжі можуть спровокувати ворожий вогонь і схилити супротивника до безглуздого випуску набагато дорожчих ракет.
Те, що виглядає простим, насправді є високотехнологічним
«От як економічними ми виграємо на полі бою», – каже Фрессер. Двоє його співробітників несуть велику чорну сумку у двір перед будинком компанії. Декількома рухами вони розгортають манекет бойового танка американського виробництва, як надувний човен. Компресор нагнітає в нього повітря, і машина, виготовлена зі штучного шовку, піднімається у повітря. Металевий стрижень надає гарматі необхідної стійкості.
Але те, що виглядає просто, насправді є високотехнологічним. «Якщо у вас немає під рукою бінокля, то з відстані 150–200 метрів ви не зможете визначити, чи справжня це техніка чи муляж», – каже Фрессер.
Набагато важливіше, однак, точно імітувати теплову та радіолокаційну сигнатуру». Він не хоче розкривати, як саме це робиться. Тільки наступне: спеціально сконструйований пристрій гарантує, що області, які мають бути теплими, будуть теплими.
Колись компанія виробляла дитячі надувні замки
Компанія розпочала свою діяльність у 2014 році як гаражне підприємство, яке іноді виробляло надувні замки для дітей. Фрессер не вважає проблемою те, що двоє з його співзасновників родом із Росії. Вони вже давно інтегрувалися у Чеській Республіці.
Компанія здійснює постачання до країн НАТО, ЄС та країн-партнерів. Зараз у компанії працюють 20 співробітників, а незабаром їх має стати вдвічі більше. Цього року компанія очікує на оборот не менше 150 мільйонів євро. Для структурно слабкого регіону на кордоні із Саксонією це великі гроші.
У війні в Україні надувні військові автомобілі також відомі ноу-хау російської сторони для обману противника. Ще в 2009 році державне інформаційне агентство «Ріа Новини» повідомило про манекени російських бойових танків Т-72 і Т-80, системи ППО С-300 та винищувачів Су та МіГ. Москва також намагається захистити репліками стратегічні ракетні системи, такі як “Іскандер” або “Тополь-М”.
Російські військові блогери повідомили, що у російській армії є спеціальні підрозділи, які спеціалізуються на таких брехливих маневрах. Подібні пристрої також використовуються на війні.
Наприкінці січня український генштаб заявив, що російські війська в Запорізькій області намагаються симулювати більшу присутність за допомогою надувних танків.
Чеська Республіка – один із найважливіших прихильників України
У боротьбі проти російського вторгнення Чеська Республіка є одним із важливих прихильників уряду у Києві. Список того, що уряд у Празі та збройові компанії вже поставили у вигляді реального військового обладнання, довгий: 89 бойових танків, 226 бойових машин піхоти, 33 реактивні системи залпового вогню – та багато іншого.
«З самого першого моменту ми знали – у тому числі завдяки нашому власному історичному досвіду – що ми маємо стати на захист України», – сказав нещодавно прем’єр-міністр Петро Фіала. Країни Варшавського договору вторглися до тодішньої соціалістичної Чехословаччини у серпні 1968 року, щоб придушити демократичний рух «Празька весна». Останні російські солдати залишили країну у червні 1991 року.
