Після невдалого контрнаступу Україна хоче значно розширити свою оборону. Країна сильно постраждала. Новини з першого погляду.
Війна проти України: ситуація така
Президент України Володимир Зеленський оголосив про прискорене будівництво притулків та укріплень на всіх ділянках фронту. «Пріоритет очевидний», – сказав він у своєму щоденному відеозверненні.
Будівництво таких об'єктів обговорювалося з міністром оборони та провідними офіцерами». Зовсім недавно низка спостерігачів визнала український контрнаступ провальним. Акцент на будівництві укріплень сприймається як свідчення того, що київське керівництво тепер зосередилося на обороні.
Відновлення повітряної тривоги в Україні
Вночі в Україні знову було оголошено повітряну тривогу. Українські збройні сили попередили про атаки російських безпілотників, запущених із Криму. Двоє людей отримали поранення внаслідок атаки російського безпілотника на Херсонщині, повідомляє «Українська правда».
Тим часом голова парламентського комітету з питань регіонального розвитку та містобудування в Києві Олена Шалюк заявила, що понад 170 000 будівель в Україні вже пошкоджено або зруйновано внаслідок російського вторгнення, яке триває вже понад 21 місяць. Про це сьогодні вранці повідомило українське інформаційне агентство «Укрінформ». За даними агентства, йдеться про більш ніж 20 тисяч житлових будинків.
Внаслідок російських атак постраждали понад 3 500 навчальних закладів та 420 великих та середніх підприємств, пише Шалюк у блозі агентства. Руйнуванням також зазнали аеропорти та цивільні аеродроми, 344 мости та переправи та 25 000 доріг.
Україна неодноразово зазнавала ракетних ударів та атак безпілотників під час російської агресивної війни, яку Москва розпочала 24 лютого 2022 року. Це часто призводить до серйозних руйнувань, загибелі та поранень людей.
Зеленський закликає посилити охорону шкіл
Окрім спірних районів на лінії фронту, Зеленський також закликав посилити безпеку у школах. Там мають бути збудовані притулки. У цьому контексті він розповів про відвідання школи у східноукраїнському місті Харкові, що розміщується на території підземної залізниці. Зеленський розповів про успішний проект, оскільки підземна залізниця була надійно захищена від російських атак.
З початку своєї агресивної війни Росія також неодноразово атакувала цивільні об'єкти у внутрішніх районах України за допомогою безпілотників, крилатих ракет та реактивних снарядів. Зокрема, об'єктам енергопостачання, щоб позбавити українців електрики, води та опалення в холодну пору року та зробити їх виснаженими війною.
Латвія підписала договір про покупку німецької системи ППО Iris-T
У четвер Латвія підписала договір про покупку німецької системи ППО середньої дальності Iris-T на суму близько 600 мільйонів євро. Згідно з угодою, балтійська країна ЄС та НАТО отримає від виробника Diehl Defence необхідне обладнання для ефективної експлуатації системи озброєння. Постачання мають розпочатися у 2026 році, повідомляє Міністерство оборони у Ризі. Латвія домовилася про купівлю Iris-T разом із сусідньою Естонією.
Протиповітряна оборона вважається слабким місцем у країнах Балтії. Естонія та Латвія межують із Росією, Латвія також межує зі своїм близьким союзником – Білорусією. Обидві країни Балтії розглядають агресивну війну Росії проти України як пряму загрозу своїй безпеці. Вони вже значно збільшили свої військові витрати та озброюють свої збройні сили.
Повідомлення: У російській школі дітям дозволили робити деталі для гранат
За повідомленнями ЗМІ, учні однієї зі шкіл у російській республіці Татарстан у складі трудового колективу виготовляють частини артилерійських снарядів для агресивної війни Росії проти України. “Те, що на перший погляд виглядає як дитяча іграшка, насправді виконує дуже важливу функцію… Стабілізатори допомагають снаряду летіти прямо в ціль, не перекидаючись у повітрі”, – повідомляє кореспондент місцевого телебачення про заняття. Незалежна газета Moscow Times також повідомила про цей випадок по всій країні в четвер.
Що буде важливо сьогодні
У Скоп'є продовжується обмін ударами на зустрічі міністрів закордонних справ Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). У четвер міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив західні країни у кризі організації. Міністр закордонних справ Анналена Баєрбок виступила проти цього та закликала членів ОБСЄ виступити проти блокади з боку Росії. Участь Лаврова у конференції ще до її початку викликала протести та відмова деяких міністрів від участі.
