Тепер російські пропагандисти кажуть, що якщо не “додавити” Україну до переговорів, трибунал чекатиме на всіх росіян.
Російські пропагандисти змінили вектор риторики Тепер у методиках Кремля увага зосереджена на темі загальної провини та відповідальності російського суспільства за війну. Про те, як це подається у російських медах, розповіли провідні Stratera Show на радіо «Голос Берліна» Маша Майєрс та Дмитро Губін.
Дмитро Губін: Ця тема зараз начебто розкручується всіма каналами.
Маша Майєрс: Учора у програмі «60 хвилин» Ольга Скабеєва також тему підтримала. У цей момент я розумію, що все це робиться за вказівкою. Ну, тому що не може такий контекст піти відразу всіма каналами одночасно, в один день з вуст основних гравців цього пропагандистського сектора.
Що сказала Ольга Скабєєва?
“Не дай Бог. Ми не допускаємо, ми навіть вголос не вимовляємо, але раптом, припустимо, щось станеться, і наша країна не зможе здобути перемогу. Але тоді треба виходити з того, що претензії буде пред’явлено кожному, без винятку. Безвідносно біля РФ, він перебуває чи поза РФ. Просто ті, хто за межами, мабуть, негайно заарештують. Чи помічник він путінського режиму чи повз проходив — не важливо, винними будемо все. Тому і виходимо з того, що на кону стоїть у буквальному значенні слова і існування країни, і існування кожного громадянина РФ. І наше життя майбутнє в тому числі скільки-небудь безтурботне, теж стоїть на коні. Тому щоб без гаазьких трибуналів, порушення кримінальних справ, компенсації, репарацій, щоб нічого цього не було, потрібна така активізація бойових дій, так треба стиснути і тиснути, щоб вони зверталися до нас для перемир’я чи встановлення миру».
Дмитро Губін: По-перше, зрозуміло, що Скобеєва, зрозуміло, не читала знамениту роботу Карла Ясперса про колективну провину та відповідальність, з якою взагалі у Німеччині у післявоєнній 1945 року почалося обговорення питання, чи буває вина колективною. І відповідь Ясперса відома: ні, вина індивідуальна. Тож Скабеєва сидітиме. А двірник, що кидає перед її студією асфальт, він не сидітиме.
А ось відповідальність вона поширюється справді на всіх. Проблема тільки одна: міру відповідальності завжди накладає переможець, на милосердя якого, писав свого часу Ясперс, нам слід сподіватися.
Але тут є дуже важливий момент. Справа в тому, що Захід – це не лише ідеї, не лише ідеал, певний спосіб життя – це певні процедури. Це означає, що неможливо просто так посадити до в’язниці, навіть Скабеєва. Неможливо просто так відібрати будинок, скажімо, у Соловйова віллу на озері Комо. І ось зараз триває пошук процедури, яка дозволяє якраз помістити провідних військові дії або їхніх посібників, наприклад ту саму Скобєєву, в деяке юридичне поле. Вчора з’явилося на сайті французького МЗС повідомлення про те, що Франція розпочала роботу зі створення трибуналу для розслідування дій Росії в Україні. До цього я нагадаю, що Урсула фон дер Ляйєн те саме заявила про необхідність створення міжнародного трибуналу щодо Росії.
А ось цікава публікація у Вашингтон посту, де деякі чиновники Євросоюзу, вони, щоправда, залишаються анонімними. Висловлюють думку, що пропозиція про створення трибуналу через Радбез ООН буде провести неможливим, тому що Росія має в Раді безпеки ООН право вето, оскільки туди входить. Але це можна зробити через Генеральну асамблею ООН, де потрібно набрати потрібну кількість голосів.
До речі, юридично, в принципі, Росію неможливо виключити з Ради Безпеки. Немає процедури виходу. Але можна виключити Росію із ООН. І я нагадаю, що 1939 року, після того, як Сталін напав на Фінляндію, Радянський Союз був виключений з Ліги націй, були накладені санкції. Зокрема, наприклад, Америка перестала постачати Радянський Союз авіаційні двигуни. І в цьому причина слабкості, між іншим, військової авіації Радянського Союзу початку війни з нацистської Німеччиною. Тобто, історія насправді може закільцювати.
