Від дитини-вундеркінда до професора математики, а потім серійного вбивця: життя американця Теда Качинського – це незвичайна та гірка історія. Тепер він мертвий.
Терорист «Унабомбер» помер у в’язниці
Американський убивця, відомий як “Унабомбер”, Тед Качинський, помер у в’язниці у віці 81 року. Федеральне бюро в’язниць США повідомило, що Качинського виявили непритомним у його камері в суботу ввечері. Персонал вжив заходів щодо порятунку життя та доправив його до лікарні. Там йому вже не могли допомогти та констатували смерть. Наразі влада ще не надала точної інформації про причини смерті.
Колишній випускник Гарварда та технофоб убив трьох людей і поранив ще 23 у серії вибухів бомб у посилках у період з 1978 по 1995 рік. Згідно з психіатричним висновком, він страждав на параноїдальну шизофренію і скоїв вбивства з ненависті до технічного прогресу. Як жертви він вибирав в основному співробітників університетів (Un) та авіакомпаній (Airlines – A) – звідси й назва «Унабомбер».
За даними влади, останнім часом Качинський перебував у медичному блоці центру тримання під вартою у штаті Північна Кароліна. Раніше він утримувався у в’язниці суворого режиму в штаті Колорадо.
Одна з найбільш розшукуваних осіб у США протягом 18 років
Качинський вважався дуже обдарованим та математичним вундеркіндом. Він вступив до елітного Гарвардського університету у віці 16 років. Пізніше він став професором математики. Однак Качинський рано залишив академічну кар’єру і в 1971 році пішов у самотню хатину в горах штату Монтана, де жив як пустельник без водопроводу та електрики.
Свою ненависть до технічного прогресу він виклав у маніфесті, який розіслав у дві відомі американські газети. У ньому він заявив, що скоєні ним напади були «екстремальними, але необхідними». 18 років США розшукували його як одного з найнебезпечніших злочинців країни. У 1996 році його спіймали після того, як його брат видав його притулок у Монтані. Пізніше він був засуджений до довічного ув’язнення.
В інтерв’ю журналу Time у 1999 році, перебуваючи у в’язниці, Качинський сказав, що хотів би бути засудженим до страти, а не до довічного ув’язнення. Він звинуватив свого брата в тому, що той видав поліції після 18 років приховування. «Він чудово знає, що тюремне ув’язнення – це невимовне приниження для мене, і що я, не замислюючись, віддав би перевагу смерті».
