Мінський обласний суд ще наприкінці червня засудив до страти через розстріл громадянина Німеччини Ріко Крігера (Rico Krieger). 30-річний Ріко Крігер народився у Берліні та працював медиком-рятувальником у Німецькому Червоному Хресті. Він перебуває під вартою з 6 листопада минулого року.
Співробітника Німецького Червоного Хреста засудили до смерті у Білорусі
Співробітника Німецького Червоного Хреста засудили до смерті у Білорусі. Його звинувачували за статтями про «незаконні дії щодо вогнепальної зброї»за “приведення в непридатність транспорту або шляхів сполучення”, “створення або участь в “екстремістському” формуванні”, “агентурної діяльності”, “найманство” і акт тероризму. Нібито «терорист» Крігер готував чи вчинив вибух. Де і коли, невідомо. Білоруський правозахисний центр “Вясна” повідомляв, що процес у справі проти Крігера розпочався 6 червня. Як тоді повідомили журналістам у посольстві ФРН у столиці Білорусі Мінську, дипломати «у курсі справи» і «надають консульські послуги».
Це перший суд у Білорусі у справі про «найманство». Предметна суть висунутих звинувачень невідома. Відповідність їхньої реальності навіть не обговорюється. У країні, де правосуддя давно порожній звук, дивно порушувати питання про юридичну точність формулювань. Реальністю є вирок.
Зауважимо, що навіть для Білорусі вирок на смерть явище дуже нечасте. Поки невідомо, чи був вирок Крігеру оскаржений чи опротестований. чи набрав він законної сили.
Хто такий Ріко Крігер, якого засудили до смерті у Білорусі
Після школи Крігер відучився в коледжі на автомеханіка в місті Штраусберзі, закінчив у 2014 році.
Зі сторінки Крігера в соцмережі LinkedIn випливає, що з 2021 року він працював техніком швидкої допомоги в Німецькому Червоному Хресті.
З 2014 до 2017 року Ріко Крігер був співробітником служби безпеки посольства США в Берліні (це іноді визначається як робота спеціальним офіцером безпеки в Державному департаменті в Берліні). Набув досвіду в операціях із збройної безпеки. Після цього він перейшов у охорону здоров'я, з 2017-го по 2021-й – працював помічником домашньої медсестри в будинку для людей похилого віку в Оранієнбурзі, Зальцгіттері. І зрештою спеціалізувався на невідкладній медицині як техніка невідкладної медичної допомоги.
За припущенням правозахисної організації «Вясна», справа Крігера «стосується» полку імені Кастуся Калиновського – білоруського добровольчого формування, яке воює на боці України у війні проти Росії. Полк названий на честь білорусько-польського письменника, журналіста та юриста, страченого 1864 року за керівництво повстанням проти Росії. Не зовсім ясно, який зв'язок міг мати Крігер із цією групою. Деякі ЗМІ у Білорусі припустили, що він міг бути пов'язаний із підрозділом у складі полку, відомим як іноземний механізований батальйон «Western». Тобто можна припустити, що Ріко Крігера захопили в полон в Україні і передали Білорусі.
Але все це довільні домисли.
Полк імені Кастуся Калиновського, як повідомляється, заявив, що Крігер не має до нього відношення.
Вдома у Ріко чекає на батька неповнолітня дитина.
Страта може відбутися будь-якої хвилини
Білорусь – єдина країна в Європі, де досі застосовується смертна кара. У цьому ракурсі вона нічим не відрізняється від аятолістського Ірану. Режим Лукашенка передбачає суворе покарання «надзвичайні злочини» проти держави, такі як тероризм чи державна зрада. Зараз про це піклуються депутати та активісти і в Росії.
Засуджених до страти зазвичай страчують пострілом у потилицю. Це відбувається у сумнозвісному мінському СІЗО № 1. У більшості випадків постраждалих стратять лише через кілька місяців після оголошення вироку. Дати страт не публікуються. Тіла страчених не повертаються сім'ям. Про місце поховання їм також не повідомляють.
Невідомо, чи німець зможе подати апеляцію. Верховенство закону у країні практично відсутнє.
МЗС Німеччини підтвердило повідомлення про вирок. На запит DW у міністерстві відповіли, що «Цей випадок відомству відомий». «Міністерство закордонних справ та посольство в Мінську надають постраждалому консульські послуги та активно представляють його інтереси перед владою Білорусі».
У повідомленні МЗС ФРН наголошується, що «Смертна кара є жорстоким і нелюдським видом покарання, який відкидається Німеччиною за будь-яких обставин». «Ми домагаємося по всьому світу її скасування та відмови від виконання її у відношенні всіх постраждалих».
За однією із гіпотез, невизнаний Заходом Лукашенко намагається таким чином примусити його до діалогу. До торгу, в якому мінський диктатор за старих часів дуже наторкнувся. Можливо, йтиметься про обмін Крігера на когось із агентів Росії. Чи не доведеться канцлеру Олафу Шольцю справді проявити активність, якщо йдеться про життя німецького громадянина?
