Спочатку до телебачення ставилися скептично. Нині телепрограми дивляться на сучасних пристроях, мало схожих на перші телевізори. Який вигляд мав перший прилад, хто і коли його винайшов?
Винахід першого телевізора
Хто винайшов телевізор? Історія телебачення бере свій початок 1884 року, коли німецький інженер Пауль Ніпков винайшов пристрій, відомий як диск Ніпкова. Він складався з круглої пластини з отворами, розташованими в певному порядку. Світло, що проходило через ці отвори, передавало інформацію через приймач і створювало зображення на екрані.
Однак механічне опрацювання даних вимагало значного часу та ресурсів. Шотландський підприємець, засновник компанії Baird Джон Лоугі Берд у середині 1920-х років оптимізував систему відображення зображень так, щоб деталі стали більш чіткими, а рухи виглядали плавними. Коли з’явився перший телевізор? Автор книги “Виробничий менеджмент” Володимир Малюк вказав, що Джон Лоугі Берд винайшов перший механічний телевізор у 1926 році.
До середини 1930-х років компанія Baird практично монополізувала ринок телевізорів. Пристрої, вироблені Бердом, мали форму шафи або трюмо. Усередині них були диски Ніпкова і світловий проектор, а на передній частині було встановлено невеликий екран.
Крім Берда і Ніпкова, прабатьками телевізора були:
- Алан Арчибальд Кемпбелл-Суїнтон, який займався виключно теоретичними дослідженнями у сфері електронного телебачення. У 1908 році публікувався у виданні Nature, де в статті дав теоретичні викладки про електронний телевізор.
- Такаянагі Кендзіро – японський учений, який об’єднав електронно-променеву трубку (ЕПТ) і диск Ніпкова. У результаті цього досягнення в 1920-х роках він представив телевізор із роздільною здатністю 40 рядків. Продовжуючи працювати в цьому напрямку, до 1927 року роздільна здатність зросла до 100 рядків, що дало змогу досягти зображень досить високої чіткості. Замість простих силуетів у 1928 році Такаянагі Кендзіро представив зображення обличчя з використанням півтонів.
Одночасно з механічним телевізором розвивався й електронний прилад. Нова розробка з’явилася через 10 років.
Розвиток електронних телевізорів
Згодом настав новий етап еволюції телевізійного обладнання, який істотно підвищив його характеристики. Разом з розробкою механічних моделей вчені прагнули використовувати електрику для поліпшення швидкості обробки сигналу і якості зображення. Це було зумовлено відкриттям Генріхом Герцом фотоефекту і появою люмінофорів – особливих речовин, що випромінюють світло під впливом електричного струму.
Люмінофори знайшли застосування не тільки в телевізорах, а й у галузі реклами, дизайну, де активно використовують частинки, що яскраво світяться. У 1897 році німецький фізик Карл Браун об’єднав ці винаходи і створив перший кінескоп – електронно-променеву трубку. Російський учений Борис Розінг продовжив цю роботу, встановивши 1907 року електронно-променеву трубку в закритий корпус. Однак навіть такі революційні експерименти того часу не набули широкого розповсюдження та інтересу.
Перший повноцінний електронний телевізор з’явився 1936 року. Російський емігрант Володимир Зворикін (учень Бориса Розінга) випустив перший експериментальний екземпляр для приватного використання в США під егідою компанії Radio Corporation of America (RCA). Масове виробництво почалося 1939 року з випуском моделі RCS TT-5.
Цей чорно-білий телевізор був громіздким, а діагональ його екрана становила всього 5 дюймів. Важко уявити, але сучасні смартфони мають набагато більшу діагональ і роздільну здатність екрана порівняно з цим творінням наукового генія.
RCA тримало розробки Зворикіна в секреті, і тільки в 1933 році інженер зміг оголосити про існування іконоскопа. У 1939 році RCA запровадила регулярне електронне телемовлення на Всесвітній виставці в Нью-Йорку.
Інші розробки Зворикіна в галузі електроніки включали інновації в галузі електронного мікроскопа. Його електронна трубка, чутлива до інфрачервоного світла, стала основою для снайперських і шпигунських прицілів, пристроїв, які вперше використовували під час Другої світової війни для спостереження в темряві.
Розвиток телевізорів на сучасному етапі
У 1950-ті роки епоха механічних телевізорів підійшла до свого природного завершення, поступившись місцем перспективним електронним пристроям. Інженери безперервно працювали над поліпшенням, зменшуючи вагу пристроїв і підвищуючи якість зображення. Одним зі значних недоліків телебачення того часу була відсутність кольору, крім чорного, білого та їхніх відтінків.
Незважаючи на розробки Берда і Зворикіна, перші спроби створення кольорового зображення були зроблені тільки в 1940 році з американською телевізійною системою “Триніскоп”. Перша закрита демонстрація цієї системи була проведена 5 лютого 1940 року для членів Федерального агентства зі зв’язку США. Повноцінний і доступний усім варіант став реальністю завдяки зусиллям знаменитої компанії RCA тільки 1954 року.
Наступним кроком у вдосконаленні телевізійних приймачів стало зменшення розмірів кінескопа і, отже, габаритів виробів. Тут можна виділити два напрямки – плазмові панелі та рідкокристалічні екрани.
У якому році з’явився перший плазмовий телевізор? Авторка порталу ThoughtCo Мері Белліс пише, що перші плазмові телевізори розробили американці Дональд Бітцер, Джин Слоттоу та Роберт Віллсон 1964 року, але фізичне втілення цієї технології прийшло тільки в 1980-х. Незважаючи на приголомшливу якість зображення, що досягається за допомогою іонізованого газу (плазми), висока вартість і конкуренція призвели до припинення виробництва таких панелей по всьому світу до 2014 року.
Одні з перших масових екземплярів використовувалися комп’ютерними компаніями. Першопрохідцем серед творців рідкокристалічних телевізорів стала японська фірма Casio, яка випустила вироби на ринок у 1983 році. Відтоді минуло багато часу, і технологія TFT поступилася місцем більш енергоефективній і яскравій технології IPS. Проте обидва стандарти залишаються найпопулярнішими і затребуваними в даний час. SmartTV з’явилися в 2015 році, і до кінця 2010-х стали домінуючою формою телебачення.
Минуло чимало часу від диска Ніпкова до сучасних багатофункціональних телевізорів, здатних підтримувати роздільну здатність до 8К. Сьогодні вони не просто показують різні канали, а й можуть підключатися до інтернету та ігрових консолей.
