Виробництво друкованих газет спричинило значні збитки великі медіакомпанії.
Напружена геополітична обстановка та глобальна економічна криза суттєво вплинули на прибуток друкованого бізнесу. Зокрема, газетний ринок Індії взяв на себе удар інфляції. Витрати на виробництво друкованих газет та журналів збільшились у кілька разів.
Газетний ринок Індії збільшив витрати на друк та рекламу
Повідомляється, що загальна вартість друкованих матеріалів збільшилась за останній квартал на 26,6%. Наприклад, індійська компанія HT Media підтвердила, що підвищення витрат на газетний папір спричинило значні збитки за останні місяці.
Згідно зі звітом медіакомпанії, до кінця вересня чистий збиток корпорації становив 1,56 млрд рупій. Окрім цього, компанія збільшила свої витрати на рекламу.
Тим не менш, директор HT Media Шобхана Бхартія не поспішає давати песимістичний прогноз на ситуацію. За заявою бізнес-леді, незважаючи на підвищені тарифи на папір для друку, компанія очікує отримати фінансову вигоду від вкладень у наступному кварталі.
Нагадаємо, що індійська компанія базується в Нью-Делі та управляє 19 друкарнями по всій Індії. Зокрема, до конгломерату HT Media входить щоденна англійська газета Hindustan Times, яка посідає друге місце за популярністю серед друкованих газет у країні.
Втім, видавець щоденної газети, що найбільш читається, на хінді Dainik Jagran зовсім недавно повідомив про падіння прибутку. Як виявилось, друкований бізнес компанії Jagran Prakashan також постраждав від зростання виробничих витрат.
Власне, прибуток видавця впав на 16,6% через стрімке зростання цін на папір. Загальні витрати компанії зросли на 20%, причому виробничі витрати збільшилися на 37%.
Індія більше не покладається на експорт
Зазначимо, що глобальна економічна криза далася взнаки не лише на друкованому бізнесі Індії. Справа в тому, що стрімке зростання цін на продукти харчування змусило індійських виробників зосередитись на збільшенні місцевих запасів.
Крім того, коронавірусні обмеження, які досі діють у деяких країнах, не дозволяють забезпечити стабільність поставок. Тому Індія вирішила не покладатися на експорт вироблених товарів та ввела обмеження на вивезення деякої продукції. Наприклад, країна скоротила експорт цукру та рису. А також зменшила постачання залізняку, підвищивши експортний податок на 50%.
.
