Чому працює путінська пропаганда: думка аналітика

Проблема російської опозиції в тому, що вона веде мовлення для тих, хто і так на її боці. З іншого боку, путінська пропаганда різноманітна. Вона пропонує безліч варіантів і версій, серед яких людина може вибрати для себе вподобану. Саме тому пропаганда працює. Таку думку висловив політичний аналітик Федір Крашенников в ефірі Stratera Show на радіо “Голос Берліна” з Машею Майєрс та Дмитром Губіним.

Федір Крашенинников: Він їх і не почує. Давайте чесно. Ми всі знаходимося всередині одного міхура, і в Росії, очевидно, у ньому знаходилися, на жаль. Тобто якщо ми говоримо про нашу вину, як якихось інтелектуалів, журналістів, то ось воно: ми дуже затишно в нашому затишному міхурі розповідали один одному неймовірні історії, як сміялися над Путіним. Як тут днями наш спільний друг Максим Курніков сказав, що нам же один з одним подобалося говорити: якась тупа пропаганда. Виявилося, що не така вже й тупа. Виявилося, вона працює, а це ми самі себе заспокоювали, аплодували один одному.

Дмитро Губін: У мене навіть було відео, яке називалося «Як ми сміялися російський фашизм», бо нам здавалося це дуже смішним усі. І ми з цього знущалися.

Федір Крашенінніков: Це болюча тема. Я пам’ятаю, у 90-ті роки нас усіх лякали, що російський фашизм прийде до нас через парламент, що не треба пускати на вибори тих-сіх, за них погані люди проголосують, вони прийдуть. І звідки ж узявся фашизм? А його привели за ручку Волошин, Єльцин, а Жириновський до своєї нещасної смерті так і пропрацював клоуном. Виявилося, що це не він був загрозою демократії в Росії, а Борис Миколайович Єльцин. Він навів фашизм до Росії. Не народ, який проголосував, а Борис Миколайович Єльцин. Він навів Путіна, КДБшника, який потім сформувався у фашиста.

Маша Майєрс: Він привів Путіна як покоління Ізраїлю. У це можна до 12-го дослідити, хто кого привів, хто кого народив.

Я пам’ятаю точно, що Путін не як Муссоліні здійснив похід на Москву, не як Ленін 10 років виборював Радянський Союз, стоячи на барикадах, сидів у в’язниці за свої безглузді ідеї. Я цього не пам’ятаю. Я пам’ятаю, що він сидів у великого демократа Собчака. Оце я добре пам’ятаю в «Наш дім — Росія». Я пам’ятаю, як він спочатку очолив партію, а потім (ось сюрприз) вигравав вибори. Виникає питання: а чи взагалі був в історії Росії випадок, крім 1991 року, коли вже чинний президент програв би вибори? І хто чув цю традицію? За Горбачова опозиціонер Єльцин виграв, а за Єльцина опозиція вже ніколи ніде не вигравала.

Дмитро Губін: Що навів Єльцин фальсифікацію? Чи одну людину?

Федір Крашенінников: Я скажу, що він міг привести й іншу людину. Наприклад, Миколи Омеляновича Аксененка, нині покійного, Віктора Степановича Черномирдіна, нині покійного, та багатьох інших нині покійних гідних джентльменів. Але він навів конкретну людину Володимира Володимировича Путіна. І дякую Володимиру Володимировичу Путіну треба говорити одній людині — Борису Миколайовичу Єльцину.

Дмитро Губін: Ні, ну можна ще й Наїні Йосипівні. Я ніколи не забуду фразу з її інтерв’ю: Ви колись все оціните, як мудро вчинив Борис Миколайович.

Федір Крашенинников: Вона була і залишається доброю дружиною свого чоловіка. Вона його виправдовує і вшановує його пам’ять, і має на це право.

Дмитро Губін: Ось коли починаєш жити в Німеччині, тобі ті, хто залишилися в Росії, раніше принаймні ставили одне й те саме питання: як могла нація Гете та Шіллера лягти під Гітлера? Тепер звучить зовсім інше питання: ну добре, Путін такий, але як могла нація «Чи хочуть російські війни?» із захопленням і захопленням, як з’ясувалося, що зробити?

Маша Майєрс: Почати “боротися з нацизмом”.

Федір Крашенінніков: Ось саме. Українці часто питають, чому люди підтримують війну? Відповідь так вони не підтримують війну. На цьому світі немає універсальної картини, на жаль.

І люди, які живуть всередині численних пухирів путінської пропаганди (він не один, їх дуже багато там можна знайти собі за смаком будь-який і почувається дуже комфортно), думають, що йдуть різні речі: незначна спецоперація, боротьба з нацизмом, відродження Радянського Союзу, боротьба за слов’янську єдність, відродження царської імперії, відродження радянського почуття, все, що завгодно. І сказати, що всі підтримують щось одне – такого немає. І тому коли люди встають у білому пальті та кричать: що ж ви підтримуєте війну? З того боку барикад просто не розуміють, до кого вони звертаються, яку війну? То ж ви її розв’язали, а ми з нею боремося, вважають вони. Ми за мир боремося. Як мовиться у радянському анекдоті: війни не буде, буде така боротьба за мир, що каменю на камені не залишиться. Ось, власне, саме те й відбувається.

Тому риторичне питання, чому вони підтримують війну, він упирається в їхню риторичну відповідь: так, ми якраз таки проти війни. Тут у Німеччині ми живемо по цей бік барикад, і нам дуже комфортно всім ходити в білих пальтах та один одному розповідати, які ми просвітлені, як ми всі правильно бачимо. А як там усі неправильно, непросвітлені сидять. Але нам тут ніщо не заважає це говорити. Нас як Яшина не посадять на 8,5 років за розповіді про Бучу. Ми можемо хоч з ранку до вечора, а про Бучу розповідати та питати: що ж ви там мовчите? А давайте там поїдемо і розкажемо і сядемо з Іллею Яшиним на 8,5 років. Ось у чому відповідь на багато питань. Люди просто бояться. Їм є чогось боятися. Людина дуже тендітна, насправді істота, яку болем та знущаннями можна довести до будь-якого стану.

Дмитро Губін: Але коли ти бачиш перший раз, будучи в путінському міхурі, види Маріуполя, розбомбленого в мотлох, можна сказати — це фотомонтаж. Але коли цих фотографій сотні тисяч, коли зруйновані цілком міста. Це що? Це не сприймається тими, хто сидить у путінському міхурі?

Федір Крашенинников: Якою з путінських бульбашок? Там дуже різні бульбашки в одному міхурі сприймається так – так їм і треба, в іншому сприймається – самі винні.

Маша Майєрс: А до третьої бульбашки, Дімочка, просто не долітає.

Федір Крашенинников: А у третьому міхурі вони не бачать ці фотографії. Адже це теж помилка, яка з нашого боку тут дуже поширена^ давайте їм усім VPN поставимо, щоб вони могли почитати. Потрібно, щоб людина відчувала відчуття, що в неї не вистачає інформації. Ви розумієте, що людина, яка живе в Росії, вона не страждає від браку інформації, її з усіх боків напихають інформацією. Треба докладати колосальних зусиль, щоб не наїстись цією інформацією. Тому люди, можливо, себе починають усувати. Ми все радісно один до одного постимо, що йде падіння інтересу до пропагандистських програм. Але це зовсім не означає, що люди зараз нас дивитимуть. А в мене версія інша: може люди вже ніякої пропаганди не хочуть.

Маша Майєрс: Малахова дивитимуться.

Федір Крашенінніков: Серіали. Вони дивитимуться все, що завгодно. Бо коли, як кватирку відкриваєш і тобі одразу здуває повну кімнату листя комах, там усе, що завгодно. То це працює. Тобто путінська інформаційна пропаганда дуже густа. І щойно людина щось хоче дізнатися, їй повідомляють 10 версій. Ось критичний приклад – це падіння Боїнга. Скільки там було версія? Хочеш дізнатися, що трапилося з Боїнгом — просто залізти в Інтернет.

У мене сестра працювала тоді в органах державної влади, не прибиральницею загалом у піарі, що називається. І їх зібрали та розповідали на повному серйозі, що літак повний трупів, там просто трупи зібрали для постановки і кров лежала у пакетиках. Розумієте, це така офіційна версія.

Це теж дуже важлива теза, яку треба зрозуміти: щоправда, вона нас обмежує. Ось якщо трапився якийсь факт, і ось ми всі говоримо: трапилося погане, зруйнували Маріуполь дощенту. Це факт. А, скажімо, цей факт інтерпретується по-різному. Маріуполь — це місто зруйноване, це, до речі, визнають, і це справді викликає незрозуміле відчуття, що люди не дуже розуміють, що сталося. Буча – жахливий приклад. І там пропаганда має купу пояснень, що там трупи ворушаться, це постановка і т.д.

Тобто, відповідно, мета яка? Не важливо, яку з версій людина вибере. Вона залежить від його власної готовності. Але наскільки він готовий обдурити себе, наскільки він цинічний, наскільки він готовий глибоко копати? Ми маємо мету, з нашого боку — донести правду. Ось трапився страшний злочин. А у них є мета — зробити так, щоб людина зафіксувала будь-яку іншу версію, окрім цієї. І виглядає все це з їхнього боку зовсім інакше. Це ми зомбовані. Ми йдемо як маршируючі зомбі і говоримо те саме. А вони всі різні. Розумієте, як цікаво виглядає, ось ці кричущі кремлівські ток-шоу виглядають як приклад плюралізму. Коштує п’ять дегенератів, кричать.

Маша Майєрс: Українець, там обов’язково.

Федір Крашенінніков: Американець.

Маша Майєрс: Демократія, звісно, ​​демократія.

Федір Крашенинников: Звичайно, вони всі щось кричать. Глядач каже: значить так, це ніби дурень, я його не слухаю, цей чогось взагалі дурниці каже, якийсь загадковий не подобається мені, а це ось щось схоже. Тобто він усіх послухав, потім ще газету почитав, і на Яндекс Дзент заліз, звів всю інформацію в одну і зробив свій далекосяжний висновок. А ви всі зомбовані. Вам Держдеп надіслав усім той самий темник, і ви його довдоните з ранку до вечора. Ось як виглядає це із Задзеркалля. Розумієте? Тому ілюзія, що досить просто розповісти правду і всі прозріють — це такий самообман, це така хибна думка, яка, звичайно, має зворотний бік.

Нагадаємо, у відеоформаті стрім Stratera Show транслюється щодня у будні з 14:00 до 16:00 на сайті нашого видання aussiedlerbote.de.