Реституція під питанням. А стосовно власності депортованих 1945 року і після німців — питання взагалі закрите. Територіальні зміни та післявоєнні рішення фактично закрили шлях до повернення німецької власності. Особливо на про “Повернених землях” (Сілезія, Померанія, Мазури, Гданськ), які відійшли Польщі за підсумками Потсдамської конференції 1945 року.
Європейський суд з прав людини у 2008 році остаточно відкинув позови німецької сторони, підтвердивши, що Польща не несе юридичної відповідальності за конфіскації до її приєднання до Європейської конвенції з прав людини.
Уряд Німеччини також визнає існуючі повоєнні кордони та не підтримує юридичних претензій на повернення власності в Польщі.
Виходить, тут так і залишився чинним принцип колективної провини за злочини нацистів. Можна сперечатися щодо його етичної коректності. Але історія пішла саме в такий спосіб. І піднесла всім саме такий урок.
І силезські барони (на головному фото — садиба графів Баллестремів у Верхній Сілезії), і пересічні обивателі втратили все.
Тепер іноді згадують у зв'язку з цим про росіян, які прикупили або привласнили майно після 2014 року в Криму, а з іншого боку — про українців, чиє майно там і на Донбасі вилучено. Чому навчають уроки історії?
Реприватизація та повернення власності після 1990 року у Польщі
Після 1990 року у Польщі розпочався процес реприватизації – повернення націоналізованого майна колишнім власникам чи їхнім спадкоємцям. Однак цей процес був досить дивно влаштований. Він не мав єдиного законного регламенту і вівся за розрізненими судовими та адміністративними рішеннями
Процес частіше стосувався нерухомості, вилученої у поляків за радянським декретом Берута 1945 року, а не німецької власності. Він супроводжувався масштабними зловживаннями та корупцією, особливо у Варшаві, де спекулянти скуповували права на чужу власність (“дика реприватизація”).
Зрештою, цей процес було зупинено у 2021 році новим законом, який заблокував можливість оскарження адміністративних рішень щодо конфіскації, винесених понад 30 років тому.
Винятки та окремі випадки повернення німецької власності
Хоча масового повернення власності німцям не було, окремі випадки успіху в судах зустрічалися серед тих, хто виїжджав з Польщі набагато пізніше війни (у 1970–1980-х роках), чия власність була оформлена з юридичними порушеннями, або коли колишні власники залишалися в базі даних власності.
Приклад гучної справи Агнес Травни показав, що у виняткових випадках вдавалося повернути будинок завдяки пробілам у документації. Але такі ситуації були надто рідкісними.
Агнес Травни належала до автохтонного населення Мазур (поляки/німці з польським корінням). У 1970-х роках вона легально емігрувала до ФРН та отримала громадянство. При її від'їзді комуністичні чиновники забрали її будинок та землю. Але забули викреслити її ім'я з поземельних книг (Грундбух). Вона стала головною героїнею гучного та багаторічного судового процесу проти влади Польщі за повернення свого родового маєтку — ферми та ліси у селі Нарти біля міста Щитно. 2005 року Верховний суд Польщі визнав її права. Вона повернула свою нерухомість, що викликало величезний резонанс. Пізніше, 2024 року, її сім'я також відсудила великі грошові компенсації за продані державою ділянки.
Варто додати, що Агнес Травни вражала особистою сердечною прихильністю до своєї історичної батьківщини. Тому багато хто за неї порадів.
Деяким пізнім переселенцям (що виїхали до ФРН у 1970–1980-х роках у рамках програм возз'єднання сімей) вдавалося довести в судах, що їхнє майно вилучили з процедурними порушеннями. Якщо у польських реєстрах права власності не були вчасно переоформлені на польську державу, суди вставали на бік колишніх власників, які отримали німецьке громадянство.
Не отримали нічого
Німецькі громадяни, чиї родини були виселені/вигнані відразу після війни, практично не отримали поверненої власності у Польщі. Реприватизація стосувалася переважно польської власності, націоналізованої комуністичним режимом, та супроводжувалася складнощами та корупцією.
Законодавчі рішення 2021 року остаточно закрили шлях до нових позовів у старих справах.
