Рішення Міністерства фінансів США вдвічі збільшити максимальний обсяг викупу довгострокових держоблігацій практично нічого не змінює з фінансової точки зору, проте надсилає важливий сигнал Федеральній резервній системі (ФРС) про необхідність пом'якшення грошово-кредитної політики. Таку думку у розмові з RTVI висловив професор економіки Університету Кеннесо у Джорджії Михайло Мельник. За його словами, у США виявилися ознаки кризи держборгу, а дії влади у перспективі можуть призвести до нового розгону інфляції.
Мінфін оголосив про своє рішення у середу, пояснивши його прагненням підтримати ліквідність. Поточний максимальний обсяг викупу довгострокових облігацій у $2 млрд з 9 вересня буде збільшено щонайменше до $4 млрд. Приблизно водночас держборг США перевищив $40 трлн. Минулого тижня Мінфін також повідомив, що місячний дефіцит за липень становив $432,3 млрд — це найвищий показник із березня 2021 року.
Економіка неоднозначно відреагувала на рішення Мінфіну. Наприклад, ринок акцій та вартість облігацій впали, а ціни на золото та нафту стали зростати. У четвер, однак, облігації відіграли падіння, особливо після заяви міністра фінансів Скотта Бессента — в інтерв'ю CNBC він припустився подальшого збільшення обсягів викупу облігацій. Аналітики порівняли рух казначейських облігацій на ринку із «перестановкою шезлонгів на «Титаніку».
Михайло Мельник, однак, виокремлює саме «грамотну» реакцію золота.
«Мінфін не має жодного відношення до монетарної програми, це фіскальна сторона. Але вони це оголосили. Як ця новина виглядає по-справжньому? Те, що зробив Мінфін, з погляду фінансів взагалі нічого не означає. Вони сказали, що збільшать обсяг закупівлі держпозик (облігацій) з $2 млрд до $4 млрд. Ну, добре, чудово, це красиво, але ми займаємо $120 млрд на місяць! Тобто це порівняно мала сума щодо реальної позики. Однак це реально вплинуло на золото. Запитання: чому це впливає на золото, а не на ринок акцій? І чому це впливає на держпозику так серйозно? І відповідь дуже проста. Мінфін цією дією надсилає сигнал Федеральному резерву», – пояснив експерт.
За словами Мельника, у всьому світі назріває криза державної заборгованості. У США симптомом стало зростання відсоткових ставок, особливо за 30-річними держпозиками. На початку цього тижня прибутковість за ними досягла 3,5%.
«Такого показника я не бачив приблизно з 2003 року, – розповів Мельник. — Тобто, грубо кажучи, ми опустилися назад більш як на 20 років. Але з того моменту економіка дуже змінилася. Відповідно таких ставок не повинно бути. Це з великою ймовірністю свідчить про початок кризи», – прокоментував співрозмовник RTVI.
Своїм рішенням Мінфін показав, що прагне зниження Федеральною резервною системою ключової ставки (Federal Funds Rate, ставка за федеральними фондами), пояснив Мельник. Щоб збільшити викуп довгострокових облігацій, Мінфін збільшить продаж короткострокових держпозик, ставку за якими через Federal Funds Rate безпосередньо контролює ФРС.
Таким чином, чим більше Мінфін продаватиме короткострокових облігацій, тим більше Федрезерву доведеться купувати короткострокових, щоб зберігати ключову ставку на поточному рівні.
«Ви не побачите в американських новинах такого кута. Це сигнал Федеральному резерву, щоб Федеральний резерв почав знижувати ставку. Або, якщо він не хоче знижувати ставку, йому все одно доведеться збільшувати кількість грошей у циркуляції, купуючи короткострокові держпозики. Ще сигнал: збільшувати ліквідність. Якщо ви не бажаєте безпосередньо, ми вас змусимо це зробити. Тому що ми перекинемо заборгованість на короткий етап, ці аукціони підуть погано, Федеральному резерву їх доведеться скуповувати», — додав експерт.
Все це загрожує розгоном інфляції, зазначив Мельник. Він додав, що її темпи ще більше збільшаться після закінчення ескалації на Близькому Сході.
“Питання фундаментально не дозволене, і ніхто особливо його не намагається вирішити”, – резюмував Мельник.
А що з держборгом?
Зростання державної заборгованості США Мельник пояснює короткостроковими інтересами політиків.
«Це стандартна проблема будь-якого демократичного суспільства. Якщо я при владі наступні чотири роки, то мені потрібні результати за два. Вони не потрібні мені за 20 років. І, відповідно, після мене хоч потоп, як казав Людовік XIV. Тут той самий підхід. І він почався не з Трампа і не з Байдена — хоча вони, звичайно ж, дуже серйозно сприяли, особливо пандемії», — зазначив професор економіки.
У 1998-2001 роках економіка США була у профіциті, нагадав Мельник. Тоді ходили розмови, що протягом 10 років США можуть повністю сплатити державну заборгованість. Наприкінці другого президентського терміну Білла Клінтона вона становила 5,7%.
«І тоді фінансові аналітики говорили про це з жахом: як тоді ми зможемо робити кеш-менеджмент, як зможуть страхові компанії, пенсіонери, банки отримувати гарантований державою дохід? І наскільки смішно ця дискусія виглядає сьогодні, коли кожен наступний президент, починаючи з Джорджа Буша-молодшого, намагався подвоїти національну заборгованість», – розповів Мельник.
