Багато хто вважає, що мозок прокидається миттєво. Однак нейрофізіологія говорить про інше. Насправді пробудження запускає цілу ланцюжок процесів. За словами Рейчел Роу з University of Colorado Boulder, неспання означає достатню активність мозку для усвідомленого мислення та реакції на стимули.
Головна роль – у внутрішнього «перемикача»
Ключову функцію виконує ретикулярна система, що активує. Це мережа структур у глибині мозку, яка регулює рівень неспання. Спочатку вона активує таламус. Потім підключається кора великих півкуль, тобто зовнішній шар мозку, що відповідає за свідоме мислення.
Тільки після цього людина починає повноцінно сприймати навколишній світ. Таким чином, пробудження – це послідовний процес, а не миттєве клацання.
Мозок запускається поетапно
Дослідження показують, що після сну мозок спочатку зберігає повільні хвилі. Потім він поступово переходить до швидких ритмів, характерних для активного стану. Процес починається у передніх відділах мозку. Далі активність розповсюджується назад.
Цікавим є й інше спостереження. Якщо людина прокидається під час REM-фази сну, вона швидше приходить до тями. REM – це стадія з яскравими сновидіннями. Навпаки, вихід із глибокого сну Non-REM потребує більше часу.
Чому виникає сонна інерція
Навіть коли очі відкриті, ясність мислення може запізнюватися. Цей стан називають sleep inertia, або сонна інерція. Воно триває від 15 хвилин до години. У цей час мозок працює над повної потужності. Саме тому вранці складно зосередитись. Незважаючи на це, точних причин феномена вчені поки що не встановили.
Крім того, важливим є момент пробудження. Під час сну мозок проходить чергування глибших і легших стадій кожні 50 секунд. Якщо будильник спрацьовує у несприятливу фазу, млявість посилюється.
Що посилює ранкову загальмованість:
- пробудження із глибокого сну;
- нерегулярний режим сну;
- різкий сигнал будильника;
- недостатня тривалість сну.
Таким чином, відчуття розбитості пов’язане не лише з кількістю годин сну, а й із фазою пробудження.
Чи можна прокидатися легше
Дослідник сну Орелі Стефан із Universite de Lausanne радить дотримуватися стабільного режиму. Якщо людина лягає і встає одночасно, мозок адаптується.
В цьому випадку організм часто прокидається самостійно. Більше того, він робить це у відповідний момент циклу. В результаті знижується виразність сонної інерції. Якщо будильник перериває глибоку фазу, з’являються втома і дратівливість. Отже, регулярність сну відіграє ключову роль.
Підсумок
Мозок не перемикається зі сну в неспання миттєво. Він проходить кілька етапів активації. Отже, стабільний режим сну та розуміння фаз REM та Non-REM допомагають відчувати себе бадьоріше вранці.
