Стародавній Єгипет – одна з найдовговічніших цивілізацій, яка існувала понад 3 тис. років. Вона створила самобутню культуру та вірування. Її вплив відчули античні цивілізації та весь світ.
Перші поселення в Стародавньому Єгипті виникли в VI тисячолітті до н. е.
Де знаходився Стародавній Єгипет? У північній частині Африки, на берегах великої річки Ніл перші поселення людей простежуються за VI тис. років до н. е. Сезонні розливи Нілу створювали наноси намулу та гумусу, що робило ґрунт дуже легким для обробітку і надзвичайно родючим. Ці умови приваблювали хліборобів, які вирощували злаки, розводили худобу. Так уздовж вузької довгої долини Нілу було закладено підвалини стародавньої цивілізації.
У широкій дельті Нілу виник Нижній Єгипет, південніше, в його верхів’ях, – Верхній Єгипет. Коли з’явився Стародавній Єгипет? 3100 року до н. е. верхньоєгипетський фараон об’єднав Нижній і Верхній Єгипет, заснував спільну столицю держави – Мемфіс. Об’єднувачем, за свідченням порталу History, став Менес – перший цар першої давньоєгипетської династії.
Який народ жив у Стародавньому Єгипті? Давньоєгипетський народ склався зі змішання низки племен, що населяли Північну і Східну Африку. Основу етногенезу склали кушити, лівійці, семіти, потім влилися гіксоси, євреї, фінікійці, пізніше греки.
Процвітання цивілізації змінювалося занепадом
Історія Стародавнього Єгипту тривала з середини IV тисячоліття до IV століття до н. е. У ній простежуються періоди зміцнення влади фараонів, розквіту економіки, ремесел і культури. Часові рамки цих періодів визначають по-різному, але склалася така періодизація давньоєгипетської цивілізації:
- Ранній династичний період тривав понад 500 років, з 3100 до 2575 року до н. е.
- Стародавнє царство – епоха пірамід, яка тривала понад 400 років (2575-2150 роки до н. е.).
- Середнє царство – близько 300 років, з 1938 по 1630 рік до н. е.
- Нове царство – період найвищого розквіту і могутності Стародавнього Єгипту, тривало понад 400 років (1540-1075 роки до н. е.).
- Пізній період історії цивілізації припав на 656-332 роки до н. е., коли правили останні корінні жителі Єгипту.
Починаючи зі Стародавнього царства, ці епохи розділялися трьома перехідними періодами, коли вибухали посухи, виникав голод, фараони втрачали владу, вторгалися іноземні завойовники.
У 332 році до н. е. країну завоював Олександр Македонський. Пізніше на 600 років встановилося римське панування.
Влада фараонів обожнювалася і була абсолютною
Давньоєгипетські фараони з епохи Стародавнього царства прирівнювалися до богів, вважалися синами бога сонця Ра. Особливої могутності їхня влада досягла в епоху Нового царства. В історії прославилися фараони Ехнатон, Тутанхамон, Рамзес II, жінка-фараон Хатшепсут.
Другою особою в державі вважався чаті, який відав казначейством, скарбницею, державними житницями. Держава ділилася на номи, якими управляли номархи. Вони збирали податки, вершили суд, набирали військо.
До вищого класу суспільства належали писарі та чиновники, трохи нижче були жерці, лікарі, інженери іригаційних споруд. Середній клас складався з ремісників, прикріплених до храмів, і солдатів.
Більшість населення становили селяни. Землеробство було основою економічного життя цієї цивілізації. Стародавній Єгипет був рабовласницьким суспільством. Але тут, на відміну від класичного рабства в Греції, рабів вважали людьми, вони перебували під заступництвом законів, могли мати сім’ю і власність.
Давньоєгипетська цивілізація стала колискою єдинобожжя
У ранні періоди історії у єгиптян довго не було спільних вірувань, у кожній місцевості поклонялися своєму божеству. Існували культи тварин, часто обожнювали биків, корів, змій, крокодилів, левів, кішок.
Які боги були в Стародавньому Єгипті? Одним із найбільш шанованих божеств став бог сонця Ра, від якого, як вважали єгиптяни, вели своє походження фараони. Пізніше з ним ототожнювали інших богів: Амона, Осіріса, Ісіду, Анубіса. На їхню честь зводили храми, служителями яких були жерці. У храмах зберігалися культові статуї божеств, які виносилися під час великих свят. У будинках єгиптяни споруджували вівтарі, тримали священні амулети.
У період Нового царства за фараона Ехнатона була проведена релігійна реформа, в результаті якої склався культ бога Атона як найголовнішого божества. Так у надрах давньоєгипетських вірувань виникла віра в одного бога – монотеїзм, що вплинуло на духовну культуру людства.
У Стародавньому Єгипті був складний ритуал поховання
Єгиптяни міцно вірили в загробне життя. Для його забезпечення склався особливий похоронний ритуал, стверджує енциклопедія World History.
Єгиптяни прославилися мистецтвом муміфікування тіл небіжчиків, яке тривало до 70 днів. Ці мумії через століття стали предметом наукових досліджень, суперечок, а їхні історії обростали безліччю міфів.
Муміфіковане тіло обгортали шарами тканини, між якими розкладали амулети. Потім мумію поміщали в антропоморфний саркофаг і ховали в похоронній камері. Поруч із небіжчиком залишали статуетки, які мали стати прислугою в потойбічному світі. Під час переходу в потойбічний світ обов’язковим атрибутом була Книга мертвих – збірка гімнів, релігійних текстів, що були покликані долати небезпеки потойбічного світу.
Піраміди Єгипту увійшли до світової скарбниці культури
Споруджувати піраміди як місце свого поховання фараони стали в період Стародавнього царства. Першим із них був фараон Джосер, з якого почалася епоха будівництва пірамід. Здебільшого їх споруджували в Гізі, неподалік від Мемфіса.
Найграндіознішою стала піраміда Хеопса, визнана одним із семи чудес стародавнього світу. Це єдине диво, що пережило 4500 років до нашого часу. Піраміда побудована з понад 2 млн блоків вапняку і граніту. Її зводили 20 років, на будівництві було зайнято до 100 тис. осіб. Усередині піраміди створено проходи, камери, повітряні шахти. Спочатку вона височіла на 147 м, була облицьована білосніжним вапняком і вражала своїм сяйвом. Але за століття піраміда пережила безліч землетрусів, облицювання було втрачено, а висота стала дорівнювати 138 м.
Секрети будівництва монументальної споруди досі викликають суперечки фахівців. Єгипетські піраміди стали одними з найпопулярніших у світі туристичних об’єктів.
У Стародавньому Єгипті зародилася писемність і десяткова система числення
Першість у винаході писемності давньоєгипетська цивілізація оскаржує з шумерами. Портал History вважає її найранішою з відомих ієрогліфічних писемностей, яка виникла ще в ранній династичний період.
Для потреб землемірів, мореплавців, будівельників гребель і каналів розвивалися математичні знання. У Стародавньому Єгипті склалася найпопулярніша десяткова система числення, в якій були вироблені особливі знаки для чисел від 1 до 1 млн.
Література Стародавнього Єгипту вважається однією з перших у світі. Античні автори створювали релігійні гімни, вірші, автобіографії. З часів Середнього царства писарі стали створювати оповідні твори.
Історію і культуру Стародавнього Єгипту вивчала безліч учених, склалася наука єгиптологія. Твори самобутнього мистецтва цієї цивілізації зберігаються в колекціях багатьох музеїв світу.
